Главная страница | Ужасы | Місячний Танець (Пов′Язані Кров′Ю. Книга І)

Мiсячний Танець (Пов'Язанi Кров'Ю. Книга І)
Amy Blankenship
Життя Енвi було прекрасним. У неi був чудовий брат, чудовий бойфренд, а найкращоi роботи iй i не знайти, -  бармен у найпопулярнiших клубах мiста. Принаймнi, усе було чудово до тих пiр, поки iй не зателефонував один iз ii найкращих друзiв та повiдомив, що ii бойфренд виконуе вертикальне лiмбо на танцполi клубу «Мiсячний танець». Енвi вирiшуе особисто переконатися в цьому,  що призводить до низки надзвичайних подiй, якi ii втягнуть у небезпечний паранормальний свiт, захований за завiсою буденноi рутини повсякденного життя… Свiт, де люди можуть перетворитись на ягуарiв, де справжнiсiнькi вампiри бродять вулицями, а грiшнi ангели живуть серед нас, простих смертних. Девон, злегка грубуватий ягуар-перевертень,  - один iз спiввласникiв клубу «Мiсячний танець».
Його свiт перевертаеться з нiг на голову, коли вiн спостерiгае за привабливою рудоволосою бестiею, яка танцюе у його клубi, озброена цинiчним серцем та електрошокером. Посеред лютоi вiйни мiж вампiрами, що вируе навколо них, Девон клянеться собi зробити усе можливе та неможливе, щоб ця жiнка стало його...


Мiсячний танець
Серiя «Пов`язанi кров`ю». Книга перша

Емi Бланкеншiп, Р.К. Мелтон
Переклад: Ксенiя

Авторське право © 2012 Емi Бланкеншiп
Друге видання, Видавництво: TekTime
Всi права застереженi

Пролог
Нацiональний заповiдник Анджелес став рiдною домiвкою для небезпечих пум i завезених в нього ягуарiв, якi полюбляють нишпорити по цьому величезному i неосяжному лiсi. Але час вiд часу, коли ночi особливо яснi, iх стае дещо бiльше - разом зi своiми далекими родичами по цих диких i безмежних нетрях нишпорять звiролюди з Лос-Анджелеса ... або перевертнi, як iх мило називають в народi. У такi ночi справжнi тварини ховаються по своiх норах, поки хижаки з мiста присвоюють собi iх землi, щоб пополювати або, в особливих випадках, влаштувати сутичку, що абсолютно неможливе на людськiй територii.
Не iснуе видовища бiльш жорстокого, нiж сутичка таких перевертнiв, - якщо один iз них буде поранений, вiн стане для людей таким же небезпечним, як i його побратим зi свiту звiрiв. Щоб захистити людей, серед яких вони живуть, перевертнi намагаються вирiшувати всi своi суперечки якнайдалi вiд них, i саме лiсова глибинка, яку вони уподобали для полювання, – найкраще для цього мiсце.
Цiеi ночi лiс огорнула приголомшуюча тиша, коли на його дикi землi ступили двое чоловiкiв, - власники двох найбiльших нiчних клубiв мiста. Пiд покровом ночi вони скинули з себе одяг i випустили на волю своiх внутрiшнiх звiрiв. Цiеi ночi йшлося про полювання, полювання за могилою вампiра, який мiг знищити iх обох.
У самiй гущi лiсу, там, де жодна людина не могла iх почути, Малачi, глава невеликого клану ягуарiв, вирвався з темряви i побiг прямо на свого супротивника ... людини, якiй вiн нiколи не мав довiряти та слухати неправду про свого найкращого друга. Його противник теж був перевертнем, але в його жилах текла кров пуми ... Натанiель Вайлдер - його дiловий партнер протягом останнiх 30-ти рокiв.
Малачi примчався на галявину i побачив, що Натанiель вже його там чекае стоячи, у своiй людськiй подобi. Зробивши пару крокiв вперед, що необхiдно для переходу з однiеi подоби в iншу, Малачi повернувся до своеi людськоi подоби. Кожен iз них був смертельно небезпечним в будь-якiй iз своiх сутностей – i як людина, i як перевертень. Чоловiки мали атлетичну статуру, зi сталевими м'язами, що перекочувалися пiд пружною шкiрою. Їм можна було дати не бiльше 30 рокiв, хоча насправдi iм давно уже виповнилося 50 - перевертнi старiють повiльно.
Якби дiя вiдбувалася у якомусь голлiвудському фiльмi, на повну змiну форми пiшло 6 кiлька хвилин, але це реальнiсть, тому на галявинi не було жодного монстра, що стiкае слиною i слизом. Оголенi тiла зовсiм не бентежили перевертнiв. А що стосуеться темряви, то мiсяць над iх головами свiтив наче прожектор, завмерши в просвiтi мiж грозовими хмарами.
- Цього всього не повинно було статися, - сказав Натанiель холодним i непохитним голосом, намагаючись напоумити свого друга. - Послухай мене! Це було тридцять рокiв тому. Багато що змiнилося з тих пiр ... Я змiнився.
- Тридцять рокiв брехнi! – прогримiв Малачi, тiльки тиша широко вiдлунила його голос. Вiн повiльно перевiв погляд туди, де вiн поховав Кейна, i на очi йому навернулися сльози.
- Це через тебе я був змушений закопати Кейна в це болото ... через тебе я зрадив його тридцять рокiв тому!
- Я не можу дозволити тобi вiдкопати його, Малачi! Ти ж знаеш, що станеться, якщо ти це зробиш, - Натанiель нервово спостерiгав за тим, як Малачi пильно дивиться на могилу людини, яка була колись його найкращим другом. Вiн нiколи не мiг цього зрозумiти. Кейн був вампiром, небезпечним вампiром.
Бiльше того - Кейн був однiею з двох перешкод, що перешкоджала мирному спiвiснуванню пум i ягуарiв… Вiн i дружина Малачi - брехлива i зрадлива красуня Карлотта. Спочатку Натанiель ii любив. Вiн нiколи не хотiв, щоб все сталося саме так. Але врештi-решт, в поривi лютих ревнощiв, вiн вирiшив цю проблему... убивши двох зайцiв одним пострiлом.
- Вiн був моiм найкращим другом. Вiн нiколи мене не зраджував! Це ти встромив менi нiж у спину! - Малачi моргнув, змахнувши лютi сльози, коли доторкнувся до сережки, яку вiн носив; сережки Кейна. Що ж вiн наробив? Коли Малачi побачив, як Кейн схилився над його мертвою дружиною, вiн розгублено завмер, поки Натанiель не сказав йому, що це Кейн вбив Карлотту.
Вона померла саме тут, на цiй галявинi, тому Малачi прийняв едине, як вiн вважав, правильне рiшення – зв'язати Кейна iз цiею ж галявиною ... в цiй землi. Вiн навiть вкрав у Кейна його книгу заклинань i, щоб помститися, використав ii проти нього ж самого.
Так, в одному Натанiель мав рацiю. Майже всi вампiри - зло. Але серед них е кiлька виняткiв, i Кейн був одним iз них. Але немае бiльшого зла, нiж те, що Малачi зробив своiми ж руками. Заклинання, яке вiн наклав на Кейна, могла зняти лише його спорiднена душа.
На той момент Малачi це здавалося кумедним, адже час був не владний над вiчно молодим Кейном, проте вiн так i не зустрiв свою спорiднену душу. Ранiше вони з Кейном часто жартували про те, що така жiнка так нiколи i не народиться. Малачi згадав, як Кейн сказав одного разу, посмiхаючись: «Якщо Бог коли-небудь вирiшить створити таку жiнку, яка зможе терпiти моi дурнi витiвки, - то у нього вiдмiнне почуття гумору».
- Вiн надто довго пробув пiд землею, - попередив Натанiель. – Вiн вже настiльки охоплений жагою кровi i безумством, що... Якщо ти зараз звiльниш Кейна, вiн нас точно уб'е.
Малачi гордо пiдняв голову i кинув пронизливий погляд на Натанiеля.
- Йому доведеться вбити тiльки мене, тому що ти вже будеш мертвий.
Як тiльки пролунала погроза, обидва перевертнi знову прийняли свою тваринну подобу.

*****

На краю стоянки для житлових автофургонiв, тiеi, яка була найближче до великого мисливського заповiдника, на сходинках величезного батькiвського фургона сидiла Табата Кiнг, або Таббi, як ii всi називали. Розглядаючи зiрки, що проглядалися iз-за щiльних хмар, вона здула з очей чубчик, радiючи, що дощ нарештi припинився.
Їi вперше взяли в таку подорож, i зараз iй найменш за все хотiлося сидiти в тiсному фургонi. Вона була в захватi вiд поiздки, а коли батьки погодилися взяти з ними ще i iх собачку Скраппi, щастя Таббi не було меж. Правда, для цього довелося довго благати iх, але, коли вона пообiцяла сама пiклуватися про свого маленького найкращого друга, щеня йоркширського тер'ера, батьки, хоч i неохоче, але погодилися.
Поки Таббi сидiла бiля входу в фургончик, Скраппi вiдчайдушно гавкав в темряву, борсаючись туди-сюди на повiдку, бажаючи рвонути за тiнями, якi привернули його увагу. Раптово вiн зiрвався з прив'язi i кудись помчав. Схопившись на ноги, Таббi ахнула. Щеня стрiлою метнулося до якоiсь невеликоi дiри внизу паркану, що вiддiляв стоянку вiд заповiдника.
- Скраппi, нi! - закричала Таббi i побiгла за цуценям. Вона пообiцяла батькам, що нi за що його не втратить. Зупинившись бiля паркану, вона, важко дихаючи, пильно вдивлялася в темряву мiж деревами. «Я не боягузка,» - вона рiшуче прикусила губу i опустилася на колiна, щоб пролiзти в дiрку слiдом за собакою.
Пара дрiбних подряпин - i Таббi протиснулася крiзь цю дiру в парканi i побiгла в глиб лiсу на звуки вiддаленого гавкоту. «Через тебе у мене будуть неприемностi,» - роздратовано прошепотiла вона i почала поклацувати язиком, згадавши, що цуценя часто вiдкликалося на цей звук.
- Таббi, ти де? - почула дiвчинка оклик матерi за своею спиною, але нiяк не вiдреагувала - ii бiльше цiкавило, як повернути цуценя назад на стоянку. Адже Скраппi - ii щеня, i вона повинна про нього пiклуватися. І тому, замiсть того, щоб вiдповiсти матерi або покликати цуценя, вона мовчки побiгла за собачим виском.
Досить скоро дiвчинка зупинилася, щоб вiддихатися. Вона притулилася спиною до дерева, упершись долонями у бруднi колiна, важко дихаючи i вслухаючись в звуки лiсу. Вона завжди хотiла опинитися в самiй гущi лiсу, просто стояти там i прислухатися до природи, як це робили iндiанцi в кiно.
Зниклi дощовi хмари знову повернулися назад, i яскраве мiсячне свiтло раптово зникло. Очi дiвчинки розширилися вiд переляку, коли вона зрозумiла, що вогнi кемпiнгу зникли з ii поля зору.
Несмiливо ступивши вперед, вона стривожено озирнулася, але побачила лише темряву, ледве помiтнi стовбури дерев i ще бiльш темнi тiнi. Вона здригнулася, почувши далеко позаду якесь гарчання. Вирiшивши, що цей напрямок iй не подобаеться, вона без оглядки помчала в iнший бiк.
Дiвчинцi здалося, що пройшла вже цiла вiчнiсть, коли вона знову почула гавкiт Скраппi. Вона кинулася в ту сторону, звiдки долинали звуки, сподiваючись, що той, хто гарчав на неi, ii не переслiдуе. Раптово вона знову почула гарчання, але на цей раз воно линуло звiдкись спереду.
Потопаючи каблучками в землi, вона спробувала пригальмувати, але у неi нiчого не вийшло - земля пiсля дощу була покрита брудом i слизьким листям. Замiсть того, щоб зупинитися, вона впала на бiк i поплила вниз по пологому схилi.
У Таббi перехопило подих, коли вона зi всеi сили врiзалася в повалене дерево, яке ii i зупинило. Перше, що на що вона звернула увагу, коли вiддихалася, - щеня бiльше не гавкало. Дiвчинка знову почула гарчання i почала дертися вгору по схилу, доки не почула тихе попискування. Пiднявшись на колiна, вона виглянула iз-за дерева i побачила маленьку галявину, залиту мiсячним свiтлом.
У самому ii центрi сидiло щеня, i скиглило так, нiби йому задала прочухана велика сусiдська собака. Притулившись до землi, воно вiдповзало назад. Блакитнi очi дiвчини розширилися, коли вона побачила, чому. На галявинi повiльно наближалися один до одного два великi звiрi, а щеня сидiло якраз мiж ними. «Дурненький,» - тихо прошепотiла собi пiд нiс Таббi.
Дiвчинка зрозумiла, що це були за звiрi. Вона бачила iх на картинках, якi батько показував iй перед вiд'iздом. Один був пумою, а iншого вона бачила по телевiзору ... ягуар. Їй подобалося дивитися передачi про тварин, i вона не морщилась, як мама, коли тварини в телевiзорi намагалися напасти один на одного. Але зараз все було iнакше - по-справжньому i дещо моторошно.
Це були кiшки, якi могли ii запросто з'iсти. Великi кiшки. Грацiознi тварини кружляли по галявинi, супроводжуючи свiй танок гортанним ревом. Їх очi блищали, як золотi медальйони. Вiтерець, що дув в бiк Табати, розносив цей грiзний звук по всiй окрузi. Дiвчинка не могла вiдiрватися вiд видовища, яке постало перед нею, з нервовим трепетом стежачи за сутичкою цих прекрасних тварин.
- Ну ж бо, Скраппi, - прошепотiла вона, сподiваючись, що величезнi кiшки ii не почують. - Бiжи сюди, поки нiхто з них на тебе не наступив.
Вона хотiла сказати «поки тебе нiхто не з'iв», але вирiшила не лякати бiдне щеня ще бiльше, вiн i так вже був наляканий до самого кiнчика хвоста. Кiшки раптово пронизливо заверещали, змусивши Табату закрити вуха долонями, тому що звук був дуже гучний i страшний. Вони помчали назустрiч один одному через галявину, а перелякане щеня пiдiбгало свiй хвiст мiж лапками i заверещало вiд страху.
Побачивши, як воно перелякалося, Табата перелiзла через повалене дерево i щодуху помчала до цуценяти. Вона була ближче до Скраппi, нiж кiшки, i кинулася на землю, швидко накривши собою маленьке тiльце якраз в той момент, коли тварини зметнулися вгору i зiткнулися в повiтрi прямо над нею.
- Будь ласка, не чiпайте мою собачку! - заволала вона i скрикнула вiд болю, коли чиiсь гострi кiгтi розсiкли iй руку, а iншi - ковзнули по спинi. Кiшки впали на землю прямо у неi за спиною. Вона почула глухий удар, хрускiт кiсток, гарчання i пронизливий вереск. Дiвчинка, не рухаючись, накривала собою цуценя, яке все ще тремтiло i тихенько повискувало. Вона не наважувалася подивитися на тварин, якi борються за кiлька метрiв позаду неi.
Табата щосили притискала до себе цуценя, боячись навiть поворухнутися. Заплющивши очi, вона почала шепотiти цуценятi, щоб той побiг i привiв кого-небудь на допомогу, якщо одна з кiшок нападе на неi. Щось тепле i мокре бризнуло iй на спину, але навiть пiсля цього вона не поворухнулася. Нарештi звуки боротьби припинилися, i дiвчинка зважилася озирнутися.
Побачивши двох закривавлених чоловiкiв, що лежать позаду себе, вона затремтiла i заплакала. Повiльно пiднявшись на колiна, Таббi позадкувала назад, притискаючи цуценя до своiх грудей. Куди ж подiлися пума i ягуар? Вони напали на цих двох чоловiкiв i потiм втекли? І чому цi чоловiки без одягу?
Натанiель несподiвано вiдкрив очi i вишкiрився, показавши дiвчинцi дуже гострi зуби.
Табата вiдскочила, ледь не впавши, але встояла на колiнах. Чоловiк загарчав немов пума, i Скраппi, знову пискнув, вирвався з рук Табати i помчався назад у лiс, заверещавши вiд страху. Малачi сiпнувся, з рани на його грудях плеснула кров. Вiн вiдкрив рот i прогарчав дiвчинцi тiльки одне слово.
- Бiжи! - пронизливий крик ягуара вирвався з його грудей. Табата не вагалася нi секунди. Розвернувшись i схопившись на ноги, вона помчала геть вiд галявини, не смiючи навiть озирнутися. Їй було все одно, куди бiгти, лише 6 подалi вiд цих страшних закривавлених незнайомцiв.

******

«Дякую, а тепер мiсцевi новини. Сьогоднi в однiй iз сiмей радiсна подiя. Нарештi знайшлася iхня дочка Табата, яка зникла три днi тому зi стоянки для трейлерiв бiля озера Кристал та всi цi днi безцiльно блукала по нацiональному заповiднику «Анджелес». Як виявилося, дiвчинка хотiла знайти свою собаку, яка зiрвалася з повiдця i втекла в лiс. Семирiчна дiвчинка вiдважно побiгла ii наздоганяти, i була знайдена лише сьогоднi вранцi. На жаль, собаку разом з нею не знайшли. За вiдомостями з офiцiйних джерел, дiвчинка знаходиться зараз в лiкарнi, де приходить до тями пiсля шоку - судячи з усього, вона пережила напад пуми. Маленька Табата постiйно твердить рейнджерам про двох поранених чоловiкiв в лiсi, але пiсля ретельного обстеження площi в п'ять тисяч квадратних миль рятувальники так нiкого i не знайшли. Ми повiдомимо вам додатковi подробицi через годину.»

ГЛАВА ПЕРША
10 рокiв потому…
У клубi гуркотiла ритмiчна гучна музика, а його велика неонова вивiска змiнювала кольори синхронно в ритм музики, кидаючи зловiснi вiдблиски на будiвлю на протилежному боцi вулицi. На даху цього будинку, поставивши ногу на самий край, стояв чоловiк з коротко пiдстриженим свiтлим волоссям. Подавшись трохи вперед i упираючись лiктем на зiгнуте колiно, вiн курив сигарету.
Злегка вiдкинувши голову назад, Кейн Трiпп провiв долонею по короткому волоссi, пiдстриженому iжачком. Вiн терпiти не мiг стригти свое волосся i сумував за своiм колись довгим волоссям - Кейн все ще пам'ятав те чудове вiдчуття, коли шию нiжно лоскочить довге шовковисте волосся. Пiднiсши сигарету до губ, вiн глибоко затягнувся - йому не вистачало дуже багатьох речей, наприклад, сигарет, якi вiн курив ще до того, як його поховали заживо i стали вважати мерцем.
Довгих сорок рокiв назад Малачi, глава невеликого клану ягуарiв, застав Кейна зненацька i звинуватив у вбивствi своеi дружини. До тiеi ночi Кейн був в хороших вiдносинах з ягуарами, а Малачi був одним з його найкращих друзiв. Згадавши про це, Кейн стиснув губи - Малачi засудив його i винiс йому вирок без будь-якого суду i слiдства, просто в нападi лютi.
Пустивши в хiд заклинання з тiеi самоi книги, яку, як вважав Кейн, вiн надiйно заховав, Малачi пов'язав його прокляттям, зробивши нездатним нi ворушитися, нi говорити... нi навiть захистити себе. Потiм вiн вийняв з вуха Кейна сережку з темним криваво-червоним каменем всерединi - кровавником. Ця сережка дозволяла вампiровi вiльно ходити пiд променями сонця. Колись цей та iншi кровавники належали найпершому вампiровi, Сiну.
Одного разу Кейн запитав, звiдки мiг з'явитися перший з вампiрiв, i вiдповiдь його вразила.
Сiн прийшов в цей свiт один, поранений, знемагаючи вiд голоду i спраги. Його знайшов якийсь юнак, i зголоднiлий Сiн забрав у нього кров. Вампiр швидко зрозумiв, що люди цього свiту - iстоти тендiтнi, i душа покидае iх, якщо вiн дiлиться з ними своею кров'ю, намагаючись створити сiм'ю на цiй планетi. Але коли вони позбавляються душi, то стають для нього марними, не бiльше нiж монстрами.
За усе свое нескiнченне життя Сiновi вдалося знайти лише трьох людей, якi зберегли своi душi ... ставши його дiтьми. Єдиною рiзницею стало те, що пiсля iхнього перевтiлення вони бiльше не могли з'являтися на сонцi - воно iх обпiкало, змушуючи як iх самих, так i створених Сiном монстрiв, iх кровних братiв i сестер, ховатися вiд денного свiтла. На планетi Сiна такоi проблеми не виникало нiколи, i все завдяки тому самому каменю-кровавнику.
Широкi браслети, якi носив Сiн, потрапили з його рiдноi землi на цю планету разом з ним. Вони теж були виготовленi з кровавника. Вiдколовши шматочок вiд одного з браслетiв, Сiн вставив його осколки в кiльце, намисто i сережку. Згадавши про це, Кейн знову потягнувся до вуха i доторкнувся до своеi сережки.
Кровавник дозволяв йому вести таке собi напiвнормальне життя, але ось книга заклинань Сiна погубила Кейна. Сiн залишив ii своiм дiтям, щоб вони нею користувалися мудро, поки вiн спить. У цiй книзi було одне заклинання-прокляття - спосiб приборкати бездушних дiтей, якщо вони стануть занадто великим ризиком для людей.
І коли це заклинання використовували проти нього, все, що мiг зробити Кейн - це лише дивитися темними, немигаючими очима, як колишнiй друг закидае його чорною землею, закопуючи живцем в могилу. Останне, що вiн бачив, було небо над лiсом, повнiстю засiяне зiрками.
Темрява була всепоглинаючою i безмовною. Заклинання знерухомило Кейна, але не забрало його почуттiв - вiн мiг вiдчувати, як в товщi землi над ним вовтузиться рiзна живнiсть - крихiтнi смертнi iстоти, якi не смiють поiдати його безсмертну плоть, але, самi того не знаючи, гризли його душу.
Через якийсь час вiн став думати, що вiн однозначно зiйшов з розуму. Потiм, час вiд часу, вiн почав чути... якiсь голоси. Вiн насолоджувався ними в своiй пiдземнiй в'язницi i жадав чути iх знову i знову. Інодi вiн чув голоси цiлих сiмейств, а iнодi - голоси тiльки дорослих.
Часом вiн намагався боротися з заклинанням, покликати когось на допомогу, або навiть стати свого роду спiврозмовником самому собi. Але магiчне заклинання мiцно опанувало його i зробило абсолютно безпорадним. Кейн знав це заклинання. Вiн сам використовував його проти монстрiв. Це був складний ланцюжок, сплетений iз безлiчi дрiбних заклинань. Щоб зняти це прокляття i звiльнити його, потрiбна була кров людини, яка б любила його усiм своiм серцем. Адже тiльки чари любовi мають настiльки могутню силу, що здатнi зруйнувати накладене заклинання, i тiльки глибоко любляча жертву спорiднена душа може розiрвати узи цього прокляття.
Заклинання завжди працювало проти бездушних вампiрiв, так як лише той, у кого е душа, може покликати на допомогу спорiднену душу. Кейн багато разiв користувався ним, щоб позбавити свiт вiд демонiв-вбивць, братiв i сестер, якi не знають нiчого, крiм бажання кровi.
Кейн гiрко посмiхнувся, подумавши, що вiн приречений, тому що у нього немае спорiдненоi душi. Ця думка нiколи його не покидала. У всякому разi, вiн ще не зустрiчав настiльки загадкову жiнку. Та й якщо 6и вона у нього була, то яка ймовiрнiсть, що вона наткнеться на його могилу, та ще при цьому стiкаючи кров'ю? Малачi тодi збожеволiв вiд горя. Вiн так сильно любив свою дружину, що хотiв, щоб i Кейн пiзнав глибину такоi любовi i почав по нiй тужити.
І вiн сумував. Скiльки слiз вiн пролив, благаючи будь-якого бога, який тiльки мiг його почути, привести до нього його спорiднену душу, щоб вiн змiг звiльнитися. Якби вiн дiйсно вбив дружину свого друга, то таке покарання було б справедливим. Але вiн не був винен у цьому злочинi.
Одного разу вночi, коли надiя вже давно покинула його, вiн почув Малачi. Його вiддалений рев, разом з лютим криком якогось iншого звiра, пробився крiзь шалений внутрiшнiй монолог Кейна. А потiм вiн, вражений, почув прямо над собою голос маленькоi дiвчинки - вона благала iх не чiпати ii цуценя. Їi жалiбний i переляканий голос зламав щось всерединi Кейна, змусивши його рватися на свободу, щоб захистити ii вiд цих нiчних звiрiв.
«Малачi не зачепить твого цуценя, дiвчинка,» - подумки прошепотiв Кейн.
І це була правда. Малачi нiкому не заподiював шкоди, якщо тiльки з ним не повелися дуже несправедливо... вiн нiколи 6 не образив дитину. Знаючи, що його друг десь поруч, десь над ним, Кейн вiдчув, як маленька iскорка знову запалила в ньому вогонь життя. Вiн сказився, коли дiвчинка закричала знову, а потiм почув, як щось важко впало на землю. Кров... Вiн вiдчув, як крiзь землю до нього просочуеться свiжо пролита кров.
Нiчого кращого вiн не мiг i бажати. Їi запах проник в його свiдомiсть i ледь не довiв до цiлковитого безумства - адже вiн чудово усвiдомлював, що не в змозi до неi дотягнутися. Кейн сильно ослаб, провiвши так багато часу без единого ковтка, вiдчуваючи смертельну спрагу, але не вмираючи. І раптом вiн вiдчув, як один з його пальцiв на руцi ворухнувся.
Кейн сконцентрувався на цьому вiдчуттi i, зiбравши залишки своiх сил, спробував поворухнутися. Вiн вiдчував, як проходить день за днем, орiентуючись на тепло, яке вiн вiдчував вiд землi над собою. Тепер його оточував запах кровi, спонукаючи його продовжувати своi спроби i надаючи йому для цього все бiльше i бiльше сил. Нарештi Кейн змiг повiльно поворухнути руками. Потiм вiн почав повiльно викопувати себе зi своеi власноi могили.
Днi змiнювали один одного, як раптом руки Кейна нарештi вирвалися на поверхню. Вiн буквально закричав вiд щастя, а з його очей полилися сльози радостi. Вибираючись з мокроi землi, Кейн вiдкрив очi i подивився вгору. З його вуст пролунав майже божевiльний смiх, коли вiн побачив над своею головою чорне небо i яскравi зiрки. Глянувши вниз, вiн помiтив шматочок одягу, на якому виднiлися засохлi крапельки кровi. Кейн взяв цей клапоть, пiднiс до носа i вдихнув запах кровi, яка звiльнила його.
Мiцно стиснувши в кулацi пам'ять про свою рятiвницю, вiн потягнувся i повнiстю вилiз iз землi. Малачi i перевертень, який i був справжнiм вбивцею дружини ягуара, лежали мертвi за декiлька метрiв вiд могили Кейна.
Дивлячись повз них вглиб лiсу, Кейн розумiв, що дiвчинки тут уже давно немае, але вiн нi на секунду не сумнiвався в тому, що ця дитина i була його спорiдненою душею. Хто ще мiг зняти закляття, яке наклав на нього Малачi?
Для пошуку дiвчинки у Кейна не було сил - вiн був ще дуже слабкий. Вампiр поповз по тiлу Малачi i потягнувся рукою до його обличчя, нiжно торкаючись до його щоки. Повернувши свое обличчя до Малачi, Кейн розгубився i на мить не змiг дихати. У вусi Малачi була сережка-кровавник. Його сережка!
У шаленому поривi Кейн скочив на ноги блискавичним, непомiтним рухом. У затиснутому кулацi вiн тримав сережку. Потiм Кейн подивився на Натанiеля, людину, яка його оббрехала i, зiбравши навколо себе темну хмару немов плащ, розчинився в темрявi.
Видихнувши, Кейн подивився на туман, що повiльно плив по повiтрю, маленьким смерчем вiн закрутився перед ним, а потiм зник у далечiнь з легким вiтерцем. Всi цi десять рокiв Кейн поневiрявся з краiни в краiну, з континенту на континент, вивчаючи все, що вiн пропустив за час свого тридцятирiчного ув'язнення.
Крапля за краплею, вiн вiдновив своi сили, почавши з маленького цуценя Йоркширського тер'ера, яке вiн знайшов у лiсi. Зiщулившись, той лежав всерединi якогось порожнього дерева. Напевно, це був чийсь домашнiй улюбленець, i Кейн вiдчував докори сумлiння, роблячи з ним такi речi, але на той момент прагнення поiсти було сильнiше, нiж почуття провини.
Тiльки пiсля того, як Кейн поiв, вiн зрозумiв, що щеня належало тiй самiй дитинi, яка врятувала його з могили. Вiдчувши, що в маленькому пухнастому тiльцi все ще iскриться життя, Кейн зробив жахливу рiч. Вкусивши самого себе за зап'ястя, вiн видавив пару крапель кровi i капнув iх на рожевий язичок собаки, а потiм поклав цуценя на землю, не розумiючи, що ж вiн, чорт забирай, робить, Це нiколи не спрацюе ... або?
Дiвчинка врятувала його двiчi, сама цього не знаючи. І, незважаючи на це, спогади про ii переляканий голос мали таку силу, що змогли витягнути його з найглибшого сну. Як же вiн хотiв ii побачити... хоч одним оком поглянути на ту, чий голос його невпинно переслiдував.
Потягнувши руку в кишеню, вiн витягнув маленький нашийник i пристально подивився на медальйон у формi кiстки. Кейн знав прiзвище ii сiм'i, але адреса, вказана на медальйонi була недiйсною... вже багато-багато рокiв. Коли Кейн нарештi навчився працювати з комп'ютером, вiн почав шукати дiвчинку з його допомогою, але ii батьки були вже мертвi, а будинок проданий. Їхня донька, яка, як вiн був упевнений, i була тiею, яка звiльнила його, - зникла без слiду.
Кейн пiдкинув лiвою ногою недопалок, а потiм загасив його. Повернувшись в Лос-Анджелес, вiн насамперед вiдправився в клуб Малачi, де колись жив i яким колись керував. Але виявилося, що клуб був проданий, а дiти Малачi переiхали в iнше мiсце, яке ранiше бiло нiчим iншим, як старим занедбаним складом, який ягуари недавно вiдремонтували i, йдучи в ногу з часом, перетворили в сучасний нiчний клуб. Тепер всiм керували дiти Малачi.
Вiн похитав голову, задумавшись, як Малачi змiг одружитися вдруге, знаючи, як сильно той любив свою першу дружину. Вона була його спорiдненою душею, i незважаючи на те, що перевертнi вiдомi своiм хорошим сексуальним апетитом, проте коли один iз них зустрiчае свою спорiднену душу, - малоймовiрно, щоб вони полюбили когось iншого.
Вивчивши всi подробицi життя Малачi, Кейн дiзнався, що його нова дружина народила йому чотирьох дiтей i померла пiд час пологiв, народжуючи iхнього молодшого сина Нiка.
Малачi помер в ту нiч, коли Кейн, лежачи глибоко пiд землею, чув десь над собою гарчання, але вiн все ще вiдчував потребу помсти, яка гризла його зсередини. Практично всi вампiри народжуються з темряви, i, можливо, Сiн помилявся, вважаючи, що Кейн так вже сильно вiдрiзняеться вiд своiх злiсних братiв i сестер. Протягом тридцяти рокiв страждання вiн крапля за краплею втрачав свiй розум, i, хто знае, може вiн вже був пошкоджений настiльки, що Кейн бiльше не був винятком iз правил. Думками вiн все ще був в тому темному мiсцi, в якому ув’язнив його.
Кейн аргументував своi дii тим, що першу кров пролили саме ягуари. Тепер вiн повернувся, щоб вiдплатити iм тiею ж самою монетою... всьому чортовому роду перевертнiв, починаючи з дiтей Малачi. Але на цьому вiн не зупиниться. Наступнi на черзi будуть дiти перевертня, який зганьбив його iм'я - Натанiеля Вайлдера.
Створити собi послiдовникiв, якi б поставляли йому кров, - не проблема. Кейна досi вражав весь той пiдземний свiт в центральнiй частинi старого мiста. Багато людей з цього свiту мрiяли стати тим, ким був Кейн... справжнiм вампiром, а не просто якимось готом.
Все, що йому потрiбно зробити, - перетворити на вампiра лише одного з них, а потiм дозволити цьому бездушному рабу втiлювати в життя своi власнi темнi намiри. Кейн вибрав найнебезпечнiшого з групи... того, який, здавалося, вже втратив свою душу в темрявi. Рейвен, монстр, швидше психопат з межовим розладом особистостi, нiж людина ... гот-iзгой, спраглий до кровi ще до того, як вона йому дiйсно стала потрiбною.
Рейвен був единою людиною, кому Кейн розповiв про пiдступнi перевертнiв, якi спочатку оббрехали його, а потiм поховали живцем. Вiн не знав, чому вiн все це розповiв Рейвену... вiд нудьги, напевно.
Кейн випустив цього монстра на волю у мiстi. Рейвен був злий на весь свiт ще до того, як переродився i став дитям ночi, i тепер Кейн дав йому можливiсть випустити цей гнiв. Рейвен взяв на себе вiдповiдальнiсть за те, як саме мстити вiд iменi Кейна. Цей бездушний вампiр використовував своi новi здiбностi в повнiй мiрi.
Кейн не обтяжував себе тим, щоб вiдмовляти Рейвена вiд його задумiв, адже це iдеально збiгалося з його власними планами привести сiмейство Малачi до падiння. Чому це вiн повинен захищати перевертнiв вiд Рейвена? Максимум, який вiн дозволив собi сказати хлопцю, так це те, щоб вiн не вбивав людей заради iжi, щоб вiн нiколи нiкому не шкодив без особливоi на то потреби. І не його вина, що замiсть цього Рейвен вирiшив нести смерть.
Коли Рейвен вбив вперше, був единим разом коли Кейн втрутився, зловивши хлопця ще до того, як вiн встиг залишити труп з мiткою вампiра в такому мiсцi, де його легко могли помiтити люди. Не розкривати таемницю свого роду - це вроджений iнстинкт самозбереження, i Кейн забув подiлитися цим секретом з Рейвеном. Того разу Кейн показав новачковi, як розрiзати мiсце укусу зубами так, щоб це було схоже на типове садистське вбивство.
Рейвен зайнявся розсiюванням своiх жертв поруч з «Мiсячним свiтлом», де iх могли легко виявити. Ідеальне мiсце. Бiльшiсть вампiрiв вiд народження були злом, тому Кейн провiв бiльшу частину свого безсмертного життя в колi вбивць. Спостерiгати за тим, як цей хлопець вбивае людей, - було абсолютно природним для нього.
Якби Сiн прокинувся i став свiдком цих смертоносних пустощiв, вiн 6и вирiшив позбавити свiт вiд цiеi нiкчемностi, вбивши Рейвена або прив'язавши його живцем до могили. Тепер, коли Кейн на собi вiдчув всю тяжкiсть такого покарання, вiн безперечно обрав би швидку смерть.
До того, як його вигнали, вiн дружив з одним вампiром... Майклом. Вони були разом так давно, що нiхто з них не мiг пригадати, скiльки саме. Втiм, навiть i не хотiв. Обидва вони отримали в дарунок кровавники, тому що змогли зберегти своi душi... вони i брат Майкла, Деймон.
Майкл був хорошим хлопцем... як i ранiше на боцi ангелiв, як вони говорили, хоча, за чутками, Деймон виплекав у собi темну сторону i виплеснув ii на свого брата. Можливо, вiн нанесе Деймону маленький вiзит, коли закiнчить тут зi своiми справами, i навчить його хорошим манерам. Кейна дивувало, що мiж братами так раптово почалося суперництво, адже Майкл любив свого брата... але у цьому свiтi немае нiчого вiчного.
Кейн не хотiв, щоб Майкл дiзнався про всепоглинаюче його душу зло, яке в ньому залишила могила. Останнi пару тижнiв Кейн провiв, спостерiгаючи за Майклом здалеку. Вiн знав, що тепер Майкл i старший з синiв ягуара, Уоррен, були друзями... точно так само, як колись був вiн iз Малачi.
Перевертнi - зрадники, i Майклу слiд знати про це. Прибравши з дороги перевертнiв, Кейн зробив би Майклу останню послугу... в пам'ять про старi часи.
Кейн потягнувся рукою до вуха i торкнувся сережки, що стала домiвкою для кровавника. Вiн знав, що цей камiнь вберiгае його вiд вбивства людей. Якщо б його душа дiйсно стала переповнена злом, тодi магiя, що знаходиться всерединi кровавника, не допомогла б йому. Кейн досить часто дивувався, як Малачi мiг упустити такий простий факт... доказ невинуватостi Кейна був прямо у нього перед очима.
Не бiда... вiн провiв у своiй в'язницi тридцять рокiв за те, чого не робив.
«Розплата стане для вас пеклом, друзi моi!»

*****

- Агент по телемаркетингу? - Запитав Чед, невмiло ховаючи посмiшку, коли його молодша сестра так сильно бахнула по телефону, що той вiдвалився вiд стiни i з гуркотом впав на пiдлогу.
Енвi вiдкинула ногою телефон вглиб кiмнати уявивши, що це голова ii бойфренда, а потiм повернулася до свого брата. – Ви всi самцi або тiльки тi, з якими я зустрiчаюся?
Чед пiдняв догори руки у знак капiтуляцii: - Як на мене, дiвчата нiчим не кращi. А тепер заспокойся i розкажи своему старшому братовi, що трапилося.
Енвi притулилася чолом до холодноi стiни. Вона трималася стiйко i не проронила жодноi сльозинки. Не так вже iй i подобався Тревор, щоб ридати через нього. Бiльше того, - вона вже серйозно втомилася вiд усiх цих хлопцiв, яким завжди щось бракувало.
- Це був Джейсон. Вiн запросив мене на побачення. Вiн подумав, що я знову одна, так як щойно зустрiв Тревора в новому танцклубi, який там буквально угвинчуе iншу дiвчину в танцпол.
Чед похитав головою. Вiн абсолютно не спiвчував Тревору з тих самих пiр, як вiн попався на очi його сестрi. - Може, ми сходимо в цей клуб, раз така справа? - Сказав вiн, пiднявши брову i не бажаючи пропустити таке видовище нi за що на свiтi.
Енвi посмiхнулася, iй сподобалася ця iдея. «Дай менi десять хвилин, i я буду готова».
Чед кивнув i сiв на краечок дивана, взявши пульт i клацнув пультом, щоб подивитися новини, хоч i не звертав на них жодноi уваги. У будь-якому випадку, йому не хотiлося, щоб його сестра зустрiчалася з Тревором. Чед знав, що цей хлопець поводиться як звичайний американський богатенький студент коледжу, щоб збити всiх зi слiду, i йому не подобалося, що Тревор бреше Енвi про те, ким вiн являеться насправдi. Якщо Тревор збирався з нею спати, то Енвi мае повне право знати, хто iй зраджуе.
Починати стосунки з брехнi - не найкращий варiант. А якщо ти збираешся брехати, тодi краще з самого початку не заводити жодних серйозних стосункiв. Останнiй раз, коли вони бачилися в полiцейськiй дiльницi, Чед загнав Тревора в кут i сказав цьому агенту пiд прикриттям, щоб вiн або розказав Енвi правду, ким вiн е насправдi, або тримався якнайдалi вiд неi. І не його вина, що Тревор не слухае нiкого крiм себе.
Його дратувала сама лише думка про те, що Тревор може використовувати Енвi, щоб спокiйно виконувати свою роботу агента пiд прикриттям в нiчних клубах. Так як Енвi працювала барменом в багатьох клубах, тому це було непоганим приводом для Тревора приходити разом з нею до того, як клуби вiдкриваються, i покидати iх вже пiсля закриття. Не змiшуючись в клубах з натовпом, Тревор мiг винюхати набагато бiльше, не викликаючи при цьому жодних пiдозр у Енвi.
Сам Чед вiдмовився працювати пiд прикриттям, хоча спецслужби постiйно намагалися заманити його до себе. Максимум, на що вiн погодився, так це стати iхнiм улюбленим хлопчиком на побiгеньках, коли виникае необхiднiсть увiрватися всередину клубу i втихомирити там бурхливих вiдвiдувачiв. І Чеда це цiлком влаштовувало. Вiн з набагато бiльшою охотою надиратиме якомусь мерзотнику дупу, нiж буде нишпорити туди-сюди, випитувати i ритися у паперах, в надii накопати на кого-небудь компромат.
Ось Джейсон, iх спiльний друг, навпаки, був би набагато кращим кандидатом в бойфренди для Енвi. Вони разом ходили в школу... хоча, саме в цьому i полягала проблема. Джейсон закохався в неi ще в старших класах i так часто зависав у них вдома, що Енвi стала сприймати його як брата... а не як хлопця.
Джейсон приеднався до Рейнджерiв Нацiонального заповiдника Анджелес вiдразу пiсля школи, i з тих самих пiр тiльки там i працював. Енвi i досi подобалося зависати з Джейсоном. А ще iй хотiлося частiше бачитися зi своею найкращою подругою, Табатою, яка була у складi того ж пiдроздiлу рейнджерiв, що i Джейсон.
Чед встав з дивана i пiдiйшов до дверей спальнi Енвi. Вони жили разом останнi чотири роки, з тих самих пiр, коли iхнi батьки загинули в автомобiльнiй аварii. Чеду i Енвi чудово жилося разом. Вiн був копом, а вона - затребуваною барменшою в декiлькох клубах в мiстi.
Єдиною причиною, по якiй вiн нiчого не говорив iй про те, щоб вона знайшла «нормальну» роботу було те, що працюючи барменшою ночами, вона заробляла набагато бiльше, нiж вiн. Так було навiть краще, тому що, коли приходив день оплати за оренду, зазвичай саме Енвi платила за неi, а Чед брав на себе усi iншi витрати.
- Що за клуб? - запитав вiн через дверi.
- Новий, називаеться «Мiсячний танець», - Енвi зав'язала верхню частину свого довгого волосся полунично-рудого кольору в кiнський хвiст, залишивши декiлька пасом, якi довгими хвилями спадали по спинi.
- Може менi вдасться влаштуватися на роботу в барi, поки ми там будемо.
Чед насупився:
- Це той самий, який на краю мiста, правильно? - i, не чекаючи вiдповiдi, повернувся в свою кiмнату. З недавнiх пiр на тому кiнцi мiста почали вiдбуватися досить небезпечнi подii. Найбiльш особлива небезпека – це пропажа людей, а в мiському кварталi, де знаходився цей клуб, було знайдено кiлька трупiв.
На даний момент у них не було нiчого, що б зв’язувало «Мiсячний танець» з цими вбивствами, лише те, що всi обранi жертви були завсiдниками клубу. У Чеда i у багатьох iнших людей викликали пiдозри iнтервали мiж вбивствами. Питання полягало в тому, чи зависав серiйний вбивця в цьому клубi, чи нi, так як декого iз жертв, знайдених недавно, востанне бачили саме в цьому клубi. Як офiцер полiцii, Чед не мiг не звернути уваги на такий збiг обставин.
Так як його пiстолет i жетон вже були в машинi, тому Чед схопив маленький електрошокер i засунув його ззаду за пояс своiх штанiв. З огляду на всю ту гидоту, що там вiдбуваеться, вiн хотiв, щоб у Енвi був електрошокер на той випадок, якщо в клубi щось пiде не так.
Коли вiн вийшов з кiмнати в коридор i, пiднявши очi, побачив свою сестру, - завмер як укопаний. На нiй була чорна шкiряна спiдниця з мереживом внизу, що прикривала ii ноги до середини стегна, яку доповнював чорний мереживний топ, шкiрянi вставки на якому були лише в потрiбних мiсцях... якраз, щоб прикрити груди i продемонструвати свiй плоский животик та пупок.
На ногах у Енвi була пара чорних шкiряних чобiт вище колiна з витонченими ланцюжками навколо щиколоток. Їi шию прикрашало намисто, яке подарувала iй мати багато рокiв тому, на якому красувалася чарiвна пiдвiска iз аметистового кварцу. Майже все волосся було зiбране у високий кiнський хвiст, i тiльки кiлька локонiв спадало на одне плече.
Макiяж був нанесений зi смаком - трохи чорноi пiдводки та тiнi, а також помада темного вiдтiнку. Вона була схожа на домiнуючу панi.
- Чорт! Нам що не вистачае «свiжоi кровi»? - Чед пiдняв високо брови, змiрявши ii ще раз з оцiнливим поглядом. Вiн уже подумував скасувати iх нiчну вилазку i, заради ii безпеки, змусити Енвi повернутися назад в кiмнату.
- Ну, я вирiшила, - Енвi пiдвела свою витончену брiвку. - як розберуся з Тревором, - трiшки повеселюся! З сьогоднiшнього дня я вiдмовляюся зустрiчатися тiльки з одним хлопцем. Менi не потрiбен бойфренд... менi iх потрiбно БАГАТО! І якщо один iз них буде вести себе як iдiот, - менi буде начхати, тому що у мене будуть iншi, якi з превеликим задоволенням надеруть йому дупу.
- Ага, я пам'ятаю, як це було мило в шкiльнi роки, - Чед похитав головою, знаючи, що його сестра була насправдi набагато невиннiшою, нiж хотiла здаватися. - Поiдемо на моiй машинi, раптом менi зателефонують iз дiльницi.
- Тiльки якщо ти дозволиш менi погратися з мигалкою, - посмiхнулася Енвi, наперед знаючи вiдповiдь.
Чед зiтхнув i попрямував до машини.
- Чесне слово, ти гiрша за дитину в магазинi iграшок, яка хапае всi м'якi iграшки, якi можуть говорити, чим усiх зводить iз розуму.
- Що? – засмiялася вона у вiдповiдь. – Менi подобаються блакитнi вогники. Досить iх включити, i усi негайно дають тобi дорогу.
- Як того разу, коли у нас закiнчилася кава? - Запитав Чед. - Ти ж знаеш, - це марна трата грошей порядних платникiв податкiв, хiба не так?
- Якщо ти не замовкнеш, то я поведу машину. Тодi тобi доведеться мати справу i iз сиренами, i з червоними вогнями, - попередила Енвi свого брата, грайливо пiдморгнувши йому у вiдповiдь.
Чед тут же замовк. В останнiй раз, коли таке сталося, вона запiзнилася на роботу, а його так нудило, що вiн не змiг сiсти за кермо, тому сiв на пасажирське сидiння i мирно засопiв. Шеф i досi йому нагадуе про це.

*****

Енвi вимкнула блакитнi мигалки приблизно за квартал вiд нiчного клубу i подивилася вгору на прожектори, вогнi якого витанцьовували по вкритому хмарами небi. Вона побачила, як двоповерхова будiвля з'явилася в полi ii зору.
Останнiм часом вона так багато працювала, що у неi зовсiм не було часу вiдвiдати «Мiсячний танець», хоча деякi з ii клiентiв розповiдали про цей клуб з особливим захопленням. Зовнi клуб був абсолютно непримiтним, схожий на цегляний склад з декiлькома вiкнами i великою неоновою вивiскою фiолетового кольору на фасаднiй стiнi.
Перед входом в клуб стояла довга черга, яка тягнулася до половини величезноi парковки. Люди були одягненi в своi найкращi клубнi наряди i про щось захоплено один з одним розмовляли. Звернувши увагу на той факт, що в клуб i досi була черга навiть о десятiй годинi вечора, Енвi зрозумiла, що працювати тут, напевно, дуже вигiдно.
- Так, я точно тут подам заяву про прийняття на роботу, - посмiхнулася вона такiй перспективi.
- Ну, черги майже немае, - саркастично заявив Чед. Йому не терпiлося побачити, як Тревор отримае пристойну дозу його сестри пiд адреналiном.
Вiн припаркувався в найтемнiшому кутку стоянки поруч з машиною Тревора. Чед потягнувся i схопив за руку Енвi, яка збиралася вiдкрити дверi i вийти.
- Ось, вiзьми, - вiн вклав iй у руку маленький електрошокер, а потiм вiдкрив дверцята i вийшов, не промовивши жодного слова.
Енвi з посмiшкою стиснула цей пристрiй в руках. Брат навчив ii декiльком прийомам самозахисту, якими вона володiла на такому рiвнi, що цiлком можливо змогла б завалити бiльшiсть копiв, з якими вiн працював, без жодноi краплинки поту. Але, як завжди говорив Чед: «Навiщо битися, якщо, натиснувши на кнопочку, можна вирiши всi проблеми».
Енвi засунула електрошокер в маленьку бiчну кишеню шкiряноi куртки, де вже лежало ii посвiдчення особи. Тревор може не сумнiватися, - на його кнопочку вона точно натисне. Вона б з радiстю натиснула i на кнопку лiфта, який спускаеться прямо в пекло, щоб просто переконатися, що Тревор там, у пеклi. Нiкому ще не вдавалося минути кари Енвi Секстон, пiсля того як зрадив ii.
До черги вони йшли поруч i Енвi неймовiрно зрадiла, коли черга почала рухатися так швидко, що вони опинилися всерединi клубу всього через пару хвилин.
Хлопець на фейс-контролi був одягнений в шикарнi штани вiд Арманi i вiдповiдний iм пiджак. Пiд пiджаком була сорочка, що облягала його фiгуру, демонстративно пiдкреслюючи його гарний торс. Каштанове волосся хлопця хвилями спадало по обидва боки обличчя, яке було покрите тонкою щетиною. У нього були пронизливi темнi очi, якi, здавалося, свiтились у неоновому свiтлi.
Чед заплатив, i вони показали своi посвiдчення особи, перед тим як чоловiк поставив мiтки на iх руки i зняв червону оксамитову стрiчку, пропустивши iх в клуб. Зайшовши всередину, вони пройшли вздовж короткого коридора до iнших дверей, якi автоматично розчинилися, коли вони до них пiдiйшли. Увiйшовши в головне примiщення, обидва завмерли вiд побаченого видовища i розглядали все, затамувавши подих. Вони начебто потрапили в iнший вимiр.
Людей всерединi було не менше, нiж на парковцi. Було таке враження, що в клубi стiльки народу, що яблуку нiде впасти, хоча це було не так. У Енвi щелепа вiдвисла, коли вона наближалася до величезного отвору, вирiзаного прямо в центрi залу.
Пiдiйшовши ближче до поручнiв, вона глянула вниз на танцпол, що знаходився на поверх нижче. По обидва боки вiд них був прохiд через весь основний поверх з довгим баром, що тягнувся по всiй його довжинi. Сам бар був зроблений iз матового скла з м'якими неоновим освiтленням, який струменiв з нього з усiх бокiв.
Праворуч i лiворуч вiд Енвi спускалися прямо вниз двое сходiв, якi зустрiчались десь в центрi i продовжували спускатись нижче аж до самiсiнького танцполу на нижньому поверсi. Танцпол освiтлювався настiльки м'яким свiтлом, що ноги танцюючих спливалися з ультрафiолетовими промiнцями. Все це разом нагадувало пекельне лiгво, оздоблене рiзнокольоровими мерехтливими прожекторами над головою, що рухалися скрiзь, крiм простору над танцюючими.
Освiтлення було встановлено таким чином, що людей на танцполi можна було побачити лише вiд колiн до пiдлоги, а iншi частини iхнiх тiл повнiстю потопали в темрявi.
Енвi перехилилася через перила, вишукуючи iншi бари на нижньому поверсi, але там був лише тaнцпол. Це все нагадало iй пекельну безодню. Досить спуститися вниз по сходах, i ти опинишся пiд покровом темряви, повнiстю прихований вiд стороннiх очей.
- Тут три поверхи? - Запитала Енвi, пiднявши очi на суцiльну стелю над ними. Враховуючи пiдвал, там вгорi мав би бути третiй поверх. Їй було цiкаво, чи цей поверх був теж частиною клубу, чи приватною територiею, куди стороннiм вхiд заборонено.
Захопленi вигуки i свист привернули увагу Енвi та змусили ii поглянути вниз. Вона з подивом втупилася поглядом на клiтку прямо посерединi цього пекельного лiгва, коли ii освiтлив промiнь прожектора кольору блакитного льоду. Одна мить – i вона була зачарована чоловiком за гратами.
Чед також не мiг вiдiрвати свiй погляд вiд клiтки. Вона була схожа на маленьку тюремну камеру. Всерединi були чоловiк i жiнка, якi кружляли навколо один одного. Навiть на такiй вiдстанi Чед вiдчував жар, що пашiв вiд iхнiх танцюючих тiл. Вiн мiцно схопився за поручнi, так, що кiсточки його пальцiв побiлiли, коли чоловiк в клiтцi вiдштовхнув свою партнерку по танцю до грат, а вона пiрнула йому пiд руку, не давши притиснути себе до холодного металу клiтки.
Обернувшись, чоловiк схопив ii за зап'ястя i притягнув спиною до себе, а потiм притиснув ii руки до грат прямо перед ii обличчям. Змусивши ii схопитися за грати, вiн почав тертися об неi своiм майже повнiстю оголеним тiлом, поки ii голова не впала назад на його груди, немов вона насолоджувалася кожним його рухом.
Вони були немов дикуни, якi виконують щось на зразок первiсного шлюбного танцю. Це шоу полонило Чеда i Енвi, кожного по-своему.
Чед мовчки ще кiлька хвилин спостерiгав за танцюристами, якi вiдскочили один вiд одного лише для того, щоб чоловiк заманив свою партнерку в iншу позу. Вiд iхнiх спекотних рухiв Чеду стало тiсно в джинсах, коли чоловiк своiми стегнами рiзко штовхнув сiдницю дiвчини. Знiяковiвши, Чед вiдвiв вiд них погляд i змусив себе дивитися на оформлення верхньоi частини стiн, якi вiн мiг бачити з цього ракурсу.
Здебiльшого там були миготливi вогнi рiзного кольору i немиготливий ультрафiолет, поруч з величезними стилiзованими пiд портрети картинами, на яких були зображенi гладкi тiла ягуарiв: однi брали участь в боях, iншi зображенi поодинцi пiд час полювання. Здавалося, що жорстокi звiрi живуть своiм власним життям. Безмовнi картини практично рухалися в такт вогнiв, створюючи враження, що тварини були живими i спостерiгали за всiм навколо.
Чед про себе вiдзначив, що таке тематичне оформлення було досить унiкальним в своему родi, але воно спрацювало. Його очi стежили за рухом вогнiв по стiнах i вiн помiтив, що мiж картинами висять ланцюги, на яких мiсцями можна було побачити нашийники з шипами i чорнi шкiрянi батоги.
Вiн обернувся назад i поглянув на клiтку, сподiваючись знайти Джейсона, але натомiсть побачив на танцполi Тревора поруч iз одним з прожекторiв. Цей iдiот був затиснутий мiж двома дiвчатами, наче сосиска в хот-дозi, i, здавалося, насолоджувався цiею миттю. Поглянувши на Енвi i побачивши, що вона втупилася прямо на це трiо, вiн зрозумiв, що зараз йому краще промовчати.
Енвi схилила голову вбiк, намагаючись розглянути Тревора, немов вона його i не знала.
Вона дивувалася, навiщо взагалi почала з ним зустрiчатися. Хоча i повинна була визнати, що вiн дуже привабливий. Точнiше сказати, - до бiса привабливий! Вiн виглядав як той серфер з Калiфорнii з пiжонськими замашками: неслухняне волосся пiсочного кольору, золотиста засмага, сiро-блакитнi очi. Вiн такий солодкий та забавний.
Але якщо глянути на те, що приховуеться за його зовнiшнiстю, - то нiчого особливо привабливого для дiвчини там i не було. Все, що за цим всiм залишилося, так це типовий студент-мажор, який народився пiд щасливою зiркою. Коли вiн знаходився поруч, то був дуже турботливим, але часто пропадав невiдомо куди, iнодi на кiлька днiв поспiль.
Ще одна хороша рiч, яку вона могла сказати про нього, - вiн був дуже пристрасним в лiжку i подарував iй кiлька найкращих моментiв в ii життi.
Якщо подумати, вона насправдi вiрила, що подобаеться йому... бiльше, нiж подобаеться. Ось чудове пiдтвердження того, як погано вона розумiеться в чоловiках. По правдi кажучи, iй просто набридло бути самотньою... але це нi в якому разi не привiд починати зустрiчатися з хлопцем.
Вона сумно зiтхнула, побачивши, як Тревор схопив за сiдницю одну з дiвчат, яка прилипла до нього, i зрозумiла, що не вiдчувае нi краплi ревнощiв. Якщо 6и вона дiйсно його любила, вона зараз би просто ошаленiла вiд ревнощiв, а не вiдчувала бiль розчарування. Набагато бiльше ii хвилювало його брехня, що вiн хоче лише ii.
Сидячи на барному стiльцi поруч з дверима, Джейсон спостерiгав, як Енвi входила в клуб. Вiн знав, що вона прийде, i не здивувався, побачивши з нею Чеда. Давши iм пару хвилин озирнутися, Джейсон самовдоволено посмiхнувся, помiтивши, як плечi Енвi напружилися. Вiн зрозумiв, що вона побачила, як ii хлопець витанцьовуе на танцполi.
Останнi кiлька мiсяцiв Джейсон намагався приховувати вiд всiх своi ревнощi. Вiн не хотiв ранити Енвi, але, якщо лише так вдасться позбавити ii вiд Тревора, - тодi все робиться для ii ж користi.
Повернувшись до Кет, симпатичноi барменшi, з якою вiн розмовляв,
Джейсон посмiхнувся. «- Я ж казав, що вони прийдуть,» - i кивнув в сторону Енвi i Чеда.
Джейсон сидiв тут вже бiльше години, але, побачивши, як Тревор зраджуе Енвi, у нього пропало будь-яке бажання приеднаеться до натовпу на танцполi. Щоб не померти з нудьги та хоч якось згаяти час, вiн почав базiкати з Кет. Вiн навiть розповiв iй про зрадливого бойфренда Енвi.
-
Так це i е твiй найкращий друг i його сестра? - Кет глянула на парочку, проте найбiльше ii цiкавив коп. Якби Джейсон не сказав iй, що Чед - полiцейський, вона б нiколи сама не здогадалася.
Вiн був шалено сексуальний. Рiст - 180 см, обцiлована сонцем шкiра, каштанове волосся з золотим вiдтiнком. Трохи довше, нiж зазвичай носять копи i, було таке враження, що вiтер розвiяв його волосся на бiк, що надало Чеду злегка дикий вигляд. Кет спiймала себе на тому, що порiвнюе його з Квiннном i заклiпала очима, зрозумiвши, що знову порiвнюе когось з ним. Вона повернулася до Джейсона, розумiючи, що iй i Квiннну варто погасити старе полум’я, в протилежному випадку, вони ризикують знову обпектися.
- Вiн не схожий на копа, - сказала Кет, розглядаючи Чеда, подумавши, чи не зустрiчаеться вiн з ким-небудь. Джейсон про це не згадував.
- Ага, - з надутим виглядом буркнув Джейсон, помiтивши, як Кет дивиться на Чеда. Похитавши головою, вiн сказав:
- Я повернуся через пару хвилин.
Допивши свою содову, вiн зiсковзнув зi стiльця i попрямував до своiх друзiв. Пiдiйшовши до них, вiн поклав руку на плече Енвi. Нахилившись, вiн прошепотiв iй на вухо:
- Хочеш потанцювати?
Енвi посмiхнулася, не обернувшись до нього.
- Так, до бiса, так! - вигукнула вона, а потiм помчала до найближчих сходiв, залишивши Джейсона поруч з Чедом. Його рука так i залишилася лежати на уявному плечi. Почувши смiх Чеда, Джейсон моргнув.
- Блiн, - зiтхнув Джейсон, дивлячись, як Енвi спускаеться вниз на танцпол.
Чед зi спiвчуттям поплескав його по плечу, провiв його до бару, де той сперся на барну стiйку.
- Забудь. Схоже, зараз усi думки Енвi лише про одне - помста.
Чед глянув на дiвчину за барною стiйкою i на мить взагалi забув про те, що поруч стоiть Джейсон. Вона виглядала приголомшливо - бронзовий загар, дуже довге чорне волосся, що спадало кучерявими локонами на плечi аж до самих стегон. А ii очi, навпаки, були свiтло блакитнi з дуже тонким чорним кiльцем навколо райдужки свiтлiшого кольору.
Його погляд зупинився на ii повних губах, коли вiн сказав:
- Тiльки содову, будь ласка.
- Що, не п'еш сьогоднi? - Запитав Джейсон, намагаючись не дивитися на свого друга, поки той витрiщався на Кет. «І чому це всiм дiвчатам подобаються копи?» - подумав вiн.
- Нi, думаю, сьогоднi менi краще залишатися тверезим. Менi не дуже подобаеться Тревор, тому я дав Енвi свiй електрошокер погратися, - Чед на мить вiдiрвав погляд вiд дiвчини, досить для того, щоб обдарувати Джейсона ехидною посмiшкою.
- І сьогоднi я на патрульнiй машинi, - вiн знав, що той вловить прихований пiдтекст.
Джейсон несподiвано вiдштовхнувся вiд барноi стiйки, пробачивши свого друга за те, що той притягае дiвчат як магнiт.
- О, чорт, я нiзащо не пропущу таке! - Вiн схопився за поручнi i помчав вниз, переслiдуваний смiхом Чеда,
- Що ж, сьогоднi я ощасливив двох людей, - вiн пiдморгнув Кет, знаючи, що вона слухала iхню розмову, i розплатився за випивку. Йому краще подивитися, що задумала Енвi. Так буде краще.
Кет кивнула, коли Чед плавно посунув iй двадцятку i сказав залишити решту, а потiм попрямував, щоб приеднатися до Джейсона. Цi двое хлопцiв можуть бути небезпечними для жiночих гормонiв. У Джейсона було довге свiтло-русяве волосся, а обличчя i тiло як у моделi з «Рятувальникiв Малiбу».
Кет помiтила, що бiльшiсть дiвчат намагалися привернути його увагу, коли проходили мимо нього. Але Джейсон наче нiкого з них не помiчав, понурившись у своi власнi думки... поки не почав розповiдати про своiх кращих друзiв, Чеда, i дiвчину, яку вони обидва так невпинно захищали.
А Енвi навiть не помiчала, що ii захищае ще хтось, крiм ii брата. Кет моргнула, намагаючись силою викинути з голови думки про Квiнна i зосередитися на актуальних проблемах.
Саме згадка Чеда про електрошокер витиснули думки про Квiнна. Ось-ось почнеться нова забава, i Кет вирiшила попередити про неi свого брата. У них останнiм часом i так було багато проблем, i все через цю низку вбивств поруч з iх клубом. Останне, що iм було потрiбно, так це виставити свiй клуб в поганому свiтлi, чим привернути ще бiльше уваги до нього.
Чед злегка перехилився через перила, вишукуючи в натовпi Енвi. Слава богу, танцюристи в клiтцi все ще були внизу разом зi своiм прожектором, так що знайти Енвi було не так важко... Почувши ледь чутний стогiн Джейсона, Чед прослiдкував за його поглядом i побачив, як Енвi танцюе з декiлькома хлопцями поряд iз сяйвом м'якого прожектора клiтки. Вiн насупився i примружив очi, дивуючись, що вона задумала.
- Принаймнi, вона дивиться на Тревора. До речi, спасибi за дзвiнок, - сказав Чед серйозним тоном. – Варто було чекати, що станеться щось подiбне.
Джейсон знизав плечима:
- Це не заради мене. Заради неi. Вона заслуговуе на кращого, нiж вiн, - вiн непомiтно посмiхнутися, дивлячись на неi i усвiдомлюючи, що тепер вона буде одна. Але погляд на всiх цих хлопцiв, якi танцювали навколо неi i привертали ii увагу, додали його усмiшцi краплю смутку.

ГЛАВА ДРУГА
Спускаючись сходами, Енвi вiдчула, як жар обволiкае ii немов друга шкiра. Вона спробувала розслабити напруженi м'язи i попрямувала прямо на танцпол. Зробивши кiлька крокiв у напрямку до Тревора, вона вiдчула себе так, немов потрапила в секс-вир, коли кiнчики чиiхось пальцiв доторкнулися до ii оголеноi шкiри, а тiла незнайомцiв ковзали по ii тiлу.
На цьому танцполi було темнiше, нiж в iнших клубах, де вона працювала, i iй сподобалася така iнтимнiсть. Окремо танцюючих пар тут не було багато, а переважав натовп змiшаних один з одним гарячих тiл. Вiдчувши, як мiняеться атмосфера, Енвi повiльно пiдняла руки i дозволила своiм пальцях легенько торкатися незнайомцiв у темрявi. Викликаний в результатi всплеск адреналiну, запульсував в нiй в такт пристрасноi музики.
Вiдтягуючи момент, коли iй прийдеться зiткнутися з Тревором, Енвi просто закрила очi i почала рухатися в такт музики, яку не можна було назвати iнакше як звуками похотi.
Вiдчувши, як швидкоплиннi дотики стають бiльш смiливiшими та настирливими, Енвi вiдкрила очi i виявила, що дивиться в упор на торси кiлькох чоловiкiв - у одних крiзь вiдкритi сорочки можна було бачити iх оголене тiло, на iнших був одяг з такого матерiалу, назвати який можна було тiльки розпусним. Енвi не наважувалася подивитися iм в обличчя через страх зустрiтися з ними поглядом.
Злегка оп’янiвши, вона почала вiдступати назад, не пручаючись тому, що вони слiдують за нею у спокусливому танцi. Вiдчувши спиною холодне залiзо клiтки для танцiв, Енвi повiльно пiдняла очi на невелику платформу, на якiй вона стояла. ЇЇ увагу прикував чоловiк всерединi клiтки, який саме опустив танцюючу з ним дiвчину на колiна пiд собою в покiрну позу.
Здавалося, все навколо завмерло, коли iхнi погляди зустрiлися i вони не могли вiдiрвати очей один вiд одного. Те, як вiн дивився на неi, викликало у Енвi вiдчуття, нiби пiдкоряеться саме вона. У нього були крижано-блакитнi очi з дуже тонким чорним обiдком навколо райдужноi оболонки. Енвi подумала, що нiколи не бачила таких пронизливих i приголомшливих очей. Вона б могла дивитися в них годинами, i iй все-одно було б мало. Це ii лякало.
У Енвi склалося враження, що вiн знае, як вона виглядае голою, судячи з його погляду. Те, як його очi блукали по ii тiлу, затримуючись на певних мiсцях... змусило ii вiдчути, нiби вiн дiйсно торкаеться цих самих мiсць своiми руками. Вона всiма силами намагалася подолати нестримне бажання кинутися на решiтку клiтини i благати його взяти ii жорстко i швидко.
Вiдiрвавши свiй погляд вiд цього привабливого видовища, Енвi змусила нагадати собi, що вона може покинути танцпол в будь-який момент, коли захоче.
Тревору зовсiм не було весело, хоча вiн i намагався встигнути за потоком на танцполi i влитися в нього настiльки, наскiльки це можливо. Однак гарячi дiвчата i танцi - це не справжня причина його перебування тут. Вiн стежив поглядом за хлопцем в клiтцi - саме вiн був його справжнiм об'ектом.
Хлопця звали Девон Сантос i вiн був останнiм, кого бачили разом з Келлi Фостер, дiвчиною двадцяти рокiв, тiло якоi виявили минулого тижня у сусiдньому з клубом провулку. Вона танцювала з Девоном в цiй же самiй клiтцi в ту останню нiч, коли ще була жива.
На даний момент едине, що вдалося взнати Тревору, що жертва вбивцi недавно покинула роботу в «Нiчному свiтлi», одному з клубiв в кварталi розваг. У «Мiсячному танцi» вона встигла пропрацювати всього одну нiч ... ту саму, в яку померла. Смерть цiеi дiвчини, не едина смерть, про яку рознюхуе Тревор, але саме ця стала першою «ниточкою» розслiдування. Хто 6 не кинув ii тiло, вiн спецiально залишив його поруч з пумами i ягуарами, наче подарунок.
Девон був спiввласником клубу разом зi своiми двома братами, Нiком та Уорреном, i iх единою сестрою, Кет. Ходили чутки, що мiж двома клубами тривала тиха ворожнеча i що двi сiм'i насправдi – конкуренти вже понад десяти рокiв, з тих самих пiр, коли обидва iхнi батьки зникли безвiсти.
Тревор примружився, знаючи справжню причину, чому мiж клубами iснувала така ворожнеча. Це не були звичайнi клуби. Насправдi iхнiми власниками були перевертнi. Клубом, в якому працювала Келлi, управляли пуми-перевертнi. Вона залишила роботу там i перейшла до ягуарiв-перевертнiв, а на наступний день ii знайшли мертвою. Забагато збiгiв, щоб не звертати на них увагу.
Якщо б люди знали, що серед них живуть перевертнi, почалася 6 така панiка... але цi iстоти вже довгий час були частиною суспiльства, зберiгаючи свiй секрет в таемницi. Поки вони не порушують законiв людськоi раси, необхiдностi викривати iх i сiяти панiку серед людей немае. Але якщо це станеться, - людський розум знову повернеться в «темнi» вiки.
Секретнi служби ЦРУ по паранормальних явищах вирiшили врегулювати питання щодо перевертнiв аналогiчно, коли вони мали справу iз зустрiчами з НЛО або прибульцями - брехати, приховувати i прикривати. Існують i набагато бiльш небезпечнi iстоти, нiж перевертнi, якi добре вписуються в людську масу... iстоти, про яких люди лише знiмали фiльми жахiв, а також iстоти, про iснування яких вони навiть i не здогадуються.
Але коли почали пропадати люди та знаходити мертвi тiла, сюди була спрямована команда секретних служб, щоб з'ясувати, що ж насправдi вiдбуваеться.
Побачивши, як Девон залишив дiвчину в клiтцi i наблизився до грат, щоб подивитися на когось, Тревор прослiдкував за його поглядом. Його облило холодним потом вiд побаченого... Енвi прихилилася до цiеi ж клiтки в оточеннi спустошливоi групи чоловiкiв.
Якого бiса вона тут робить? Тревор без вагання покинув своiх партнерок по танцю i просунувся крiзь натовп прямо до неi.
З Девона вирвався гортанний рев, коли дiвчина, яка привернула його увагу, пiдняла руки i схопилася за грати позаду себе. Вiн вiдчував ii запах сильнiше, нiж запах iнших в усьому клубi, i вiн кликав його. Поклавши своi руки на ii, вiн спокусливо провiв пальцями своiх рук вниз по ii руках крiзь грати своеi клiтки.
Але, коли Енвi вже була готова озирнутися на еротичного танцюриста, хтось схопив ii за руку i стягнув iз клiтки. Побачивши, хто це був, вона вiдкрила вiд подиву рот! Вона зовсiм забула про Тревора! Чарiвний настрiй був зiпсований, i Енвi знову розсердилася, згадавши, чому взагалi прийшла в «Мiсячний танець» ... помста.
- Якого бiса ти тут робиш? - надто рiзко закричав Тревор, намагаючись витягнути ii з клiтки подалi вiд небезпечного дотику Девона. Якщо вбивця - цей ягуар, тодi те, як вiн дивиться на Енвi, значить, що вiн намiтив ii як наступну жертву.
Енвi iншою рукою мiцно трималася за грати просто тому, що iй не подобалося, як грубо Тревор намагався ii вiдтягнути. Вiн дiяв так, немов це вона зробила щось погане, а не вiн. Обдарувавши його своею наймилiшою посмiшкою, вона сказала:
- Я прийшла потанцювати... так само, як i ти.
Тревор стиснув губи, зрозумiвши, що вона бачила, як вiн танцюе з iншими дiвчатами, але ось чого вона не розумiла, так це того, що вiн просто використовував iх як прикриття. Вiн навiть не поцiкавився iхнiми iменами. Якусь мить Тревор i Енвi пильно дивилися один одному в очi. Потiм вiн зiтхнув i, наблизившись до ii вуха, прошепотiв. «Я все тобi можу пояснити,» - вiн не хотiв розповiдати iй, ким вiн був насправдi, тому що боявся, що i вона, як i ii твердоголовий братик Чед, вирiшить, що вiн просто використовував ii, щоб вiльно проходити в клуби, де вона працювала барменом.
- Пiшли, - Тревор спробував вiдтягнути ii подалi вiд розпаленого погляду Девона. Вiн на секунду кинув свiй погляд на чоловiка в клiтцi, i, якби погляд мiг вбивати, то вiд Тревора залишилася б лише кривава пляма на пiдлозi. У вiдповiдь вiн обдарував танцюриста точно таким же поглядом, а потiм знову переключився на свою дiвчину.
Енвi похитала головою. Вона сподiвалася, що вiн iй все пояснить. «Я прийшла потанцювати. Я танцюю з цими милими хлопцями. Ти також можеш почати рухатися i приеднатися до нас,» - вона пiдняла свою витончену брову, немов iй було все одно.
Тревор повiльно пiдняв голову i глянув через плече на повних похотi хлопцiв, якi продовжували кружляти навколо в надii отримати хоч який-небудь шанс. «Ідiть геть,» - сказав вiн iм смертельно небезпечним тоном, посунувшись ближче до Енвi. Якщо вона хоче танцювати, тодi, iй-бог, нехай краще танцюе з ним.
Енвi надулася на нього, хоча насправдi iй було дивно, чому вiн поводить себе так ревниво, якщо вiн тiльки що так зухвало танцював з двома iншими дiвчатами.
- З тобою не весело, - вона нарештi вiдпустила клiтку, опустивши руки вниз i, з байдужим виглядом витягнувши з кишенi електрошокер, пробiглася долонями вгору по торсу Тревора.
Девон стояв на повний зрiст, втупившись на цю рудоволосу крихту, яка не тiльки привернула його увагу, вона його чимось зачепила. Йому не подобався запах хлопця, який намагався заявити про своi права на неi. Вiн пах старим порохом, а це означало, що десь на собi вiн ховав зброю. Девон потягнувся до дверцят i вiдiмкнув грати, дозволивши танцiвницi пiти вiдпочити.
Торкнувшись пальцем вуха, через майже невидимий передавач вiн вислухав свого брата, який повiдомив йому, що у дiвчини поруч з його клiткою - електрошокер, i що вона збираеться використати його проти того хлопця. Девон глянув через танцпол на освiтленi ультрафiолетом сходинки i побачив Нiка, який стояв там i був готовий втрутитися при першiй же необхiдностi.
З передавача доносився голос Уоррена. Девон зрозумiв, що його старший брат спостерiгае за всiм навколо через одну з камер нiчного бачення, що висiли на платформах для освiтлення над його головою.
Кинувши погляд на маленькi ручки, що блукали по тiлу хлопця, Девон раптово вiдчув палке бажання вiдiрвати йому голову. Але цей порив швидко пройшов, коли ii рука спустилася нижче ближче до стегна хлопця, вiн зауважив вiдблиск срiбла. На обличчi Девона з'явився примарний натяк посмiшки, але вiн вирiшив поки що не втручатися.
- Я розберуся з цим, - прошепотiв Девон в передавач.
Чед i Джейсон посмiхнулися один одному, зрозумiвши, що справа йде до кiнця, а потiм спустилися по сходах, що ведуть на танцпол.
Раптово Тревору спало на думку, що Енвi теж не повiдомила йому, що збираеться прийти сюди. Так з якого дива вiн вiдчувае себе таким винуватим?
- Я тебе запитав, що ти тут робиш, - повторив вiн свое питання рiвномiрним голосом, присуваючись щонайближче до неi. Невiрний крок… Вiн практично втратив хiд думок, вiдчувши сильний прилив кровi до свого паху i першу ерекцiю з моменту своеi появи сьогоднi у клубi.
Енвi спокусливо притулилася своiм тiлом до його, щоб потiм у неi була можливiсть дуже швидко вiдскочити назад.
- Я прийшла, щоб тобi щось дати, - вiдповiла вона, вклавши у свiй погляд усе свое гаряче бажання, яке в нiй розпалив танцпол, намагаючись приспати пильнiсть Тревора...
- Сподiваюся, це те ж саме, що i я хочу тобi дати, - пристрасно простогнав Тревор, вiдчувши ii руку на своему паху.
- Зараз дiзнаемося, - прошипiла Енвi i включила електрошокер, вдаривши ним прямо по його твердiй плотi, а потiм вiдскочив назад, коли Тревор рiзко смикнувся i без единого звуку впав на колiна.
- Ой! - Сказала Енвi, надувши губки, потiм поклала електрошокер назад в кишеню i кинулася в невiдомому напрямку. Останне, чого б iй зараз хотiлося - це бути там у той момент, коли Тревор знайде в собi сили пiднятися на ноги.
Коли Енвi пробиралася через танцпол, хтось мiцно схопив ii за руку. Подумавши, що це ii брат, Енвi навiть не озирнулася i замiсть цього довiрливо слiдувала за людиною, що вела ii. Вона пiдняла очi лише у той момент, коли ii заштовхували у маленькi вiдчиненi дверi.
У Енвi не було часу навiть на те, щоб озирнутися, як дверi перед нею зачинилися на замок. Десь угорi спалахнуло тьмяне свiтло, освiтив ТВ-монiтори i того самого хлопця, який був в клiтцi на танцполi. Енвi вiдкрила рот, щоб щось сказати, але вiн ii перебив.
- Я подумав, що буде краще, якщо ти зможеш поспостерiгати за справою своiх рук в безпецi з офiсу, - самовдоволено посмiхнувся Девон, вказуючи пальцем на екран одного з монiторiв.
Енвi перевела погляд на екран в надii, що погляд на Тревора, який тримаеться за свiй пах, розвеселить ii... але замiсть цього вона вiдчула свою провину перед ним. Вона вiдчула, нiби ii серце обiрвалося i полетiло у прiрву. Побачивши, як йому боляче, вона раптом зрадiла, що монiтор не передае звук, так як iй зовсiм не хотiлося знати, що вiн там зараз говорить.
Мовчки Енвi дивилася, як з натовпу з'явилися Чед i Джейсон i допомогли Тревору пiднятися з пiдлоги. Вона не могла сказати точно, про що вони там говорили, але, коли Тревор вiдiпхнув Чеда вiд себе з такою силою, якоi у нього не повинно було б бути пiсля удару електрошокером, Енвi кинула погляд на дверi. Вона була готова вибити ii i вискочити назад на танцпол, поки один з них не поранив iншого.
Побачивши, як танцюрист, стоячи мiж нею i дверима, застережливо похитав головою, Енвi знову подивилася на монiтор, здивовано спостерiгаючи, як Джейсон схопив Тревора, заламали йому в лiктi руку, поки Чед одягав наручники на колишнього приятеля своеi сестри.
Ще сильнiше розлютившись на свою таку дитячу поведiнку, Енвi попрямувала до дверей з твердим намiром сказати Чеду, щоб вiн вiдпустив Тревора. І знову танцюрист схопив ii за зап'ястя. Вона опустила погляд, уникаючи зустрiчi з його очима, так як було очевидно, що саме вона була причиною всiе цiеi колотнечi. Почуття провини тiльки посилило ii страх i додало iй ще бiльше мужностi.
- Ти ж бачив, як я тiльки-що вдарила хлопця електрошокером. Ти серйозно думаеш, що це гарна iдея? - Вона рiзко глянула в його очi, затамувавши подих вiд його погляду. Тепер, придивившись ближче, вона побачила, що його очi були ще бiльш чарiвнi, нiж там, за гратами клiтки…
- Ким би не були цi хлопцi, буде краще, якщо ти iм дозволиш вивести його з клубу, тодi ти зможеш повернутися i потанцювати, - знову попередив ii Девон, бачачи полум'я вогню, яке спалахнуло в ii очах. Вiн мiг заприсягтися, що у неi аж шерсть дибки встала вiд нетерплячки вибiгти звiдси i врятувати того хлопця, якого вона сама ж тiльки-що поранила... хоча вiн все одно не мав намiру ii вiдпускати.
- Як тебе звати?
- Тобi навiщо? - Енвi вирвала свою руку, яку вiн мiцно стискував. - Щоб ти потiм сказав власникам не пропускати мене в клуб у майбутньому?
- Не зовсiм так, - похмуро пробурмотiв Девон при думцi про таку перспективу. - Але ти, можливо, захочеш залишити електрошокер в кишенi на всю нiч, - вiн спостерiгав, як вона знову подивилася на монiтор, щоб переконатися, що ii жертва пiшла.
- Чорт, - Енвi подумки зiтхнула i сперлася спиною об дверi, вiдчувши крiзь дерево вiбрацiю музики. Вона прикусила нижню губу зрозумiвши, що зайшла занадто далеко. Згадавши про iншу причину, по якiй вона знаходиться сьогоднi тут, в «Мiсячному танцi», - Енвi подумала, чи не пiдходящий зараз момент поцiкавитися про роботу. Чому б i не ризикнути? Подумки знизавши плечима, Енвi запитала. - Ти не знаеш, чи приймають тут на роботу?
Девон не змiг приховати посмiшку, що повiльно розпливлася по його обличчю. Що б вiн тiльки не вiддав, щоб затягнути ii в ту клiтку з собою хоча б ненадовго i спробувати приборкати вогонь всерединi неi. «Ти танцюеш?» - з надiею в голосi запитав вiн.
Енвi широко вiдкрила очi, згадавши те, як вона спостерiгала з ним в клiтцi, i ii стегна спалахнули гарячим полум'ям ... як, на жаль, i ii щiчки.
- Нi, - прошепотiла вона занадто хрипким голосом. - Не танцюю. Я працюю барменом в декiлькох iнших клубах цього району i хотiла б подати заяву на роботу… поки я тут.
- Шкода, - посмiхнувся Девон i, ступивши вперед, вiдкрив ящик столу, витягнув звiдти бланк заяви та простягнув ii Енвi. Вона так i не сказала йому, як ii звуть, але, якщо вона заповнить заяву, у нього буде вся необхiдна iнформацiя про неi. А ще вiн хотiв переконатися в тому, що вона не працювала в «Нiчному свiтлi».
Йому набридло, що вони посилають сюди людей, щоб рознюхати все. Наскiльки вiн знав, саме Квiнн поклав край дружбi мiж кланами пум i ягуарiв, так нехай цi чортовi пуми залишать iх у спокоi.
Хтось iз «Нiчного свiтла» послав ту дiвчину, яку вони найняли в останнiй раз, а потiм ii вбили, i пуми тепер нишпорять в «Мiсячному танцi» у пошуках вiдповiдей... так як i копи. Вiн просто «щасливчик», - в ту едину нiч, в яку вона тут пропрацювала, ii попросили увiйти з ним в клiтку.
Девон витягнув стiлець з-пiд столу, розумiючи, що найшвидший спосiб змусити Енвi залишитися на довше - це дати iй те, чого вона хоче. «Можеш заповнити заяву прямо зараз. Хто знае, можливо до ранку у тебе вже буде iнша робота.»
Енвi сiла за стiл, похмуро поглядаючи на монiтор. «Як думаеш, власник бачив, як я б'ю Тревора електрошокером?» - Вона прикусила нижню губу, уявляючи в думках, як «мило» це все мало виглядати. «Краще 6 я цього не робила.»
Девон нагнувся над сидiнням стiльця, нiби хотiв подивитися на монiтор разом з нею. Притулившись губами до ii вушка, вiн запитав:
- Якби власник бачив i запитав тебе про все це, ти що б вiдповiла? - вiн повiльно i жадiбно вдихнув повiтря - ii запах обвив його тiло, розпалюючи кров.
Енвi почала повертати голову, щоб подивитися на нього, але зупинилася. Почуття, якi в нiй виклала його близькiсть, розтеклися по ii плечах i вгору по шиi.
- Я поступила пiдло, - вона видихнула, вiдчуваючи, як низ ii живота наповнюе стрiмкий жар. Цей хлопець був небезпечний для ii свiдомостi. Вона не знала, що робити - повернутися i лизнути його, або втекти i сховатися.
В куточках губ Девона задеренчала легка усмiшка, але вiн i не подумав рухатися з мiсця.
- Так ти весь час ходиш то тут, то там, i б'еш хлопцiв електрошокером без будь-якоi на те причини? - вiн вiдчував запах ii збудження, вiд чого йому в штанах стало до незручного тiсно.
- Нi, - Енвi з радiстю вiдволiклася, схопивши ручку, що стояла прямо перед нею в маленькiй пiдставцi, i почала заповнювати бланк. - Тiльки тих, хто дiйсно цього заслуговуе, - вiдповiла вона, не бажаючи продовжувати цю тему.
Девон випростався, борючись з бажанням стягнути ii зi стiльця i посадити на стiл обличчям до себе. Вiн i без того вже перебирав ii шовкове волосся своiми пальцями в тому самому мiсцi, де вони звисали зi спинки крiсла.
Поки вона заповнювала заяву, вiн мовчки стояв i читав через плече все, що вона пише, не пропускаючи жодного слова. Енвi Секстон. На щастя, назви клубiв пум i ягуарiв в довгому списку мiсць, де вона працювала, не фiгурували. Вiн знав, що йому досить пари швидких дзвiнкiв, i у неi з'явиться достатньо вiльного часу - одного його слова вистачить клубам, щоб вони викреслили ii зi своiх робочих графiкiв. Вiн не мав нi найменшого бажання дiлитися цiею дикою i неприборканою кiшечкою.
Енвi закiнчила заповнювати заяву i встала, але Девон поклав долоню на ii плече, щоб дiвчина залишилася сидiти, потiм швидко вихопив папiр у неi з рук i попрямував до дверей.
- Залишайся тут. Я повернуся з вiдповiддю через кiлька хвилин, - Девон потягнувся до дверноi ручки, але потiм завмер, коли вона до нього звернулася.
- Як тебе звати? - Запитала Енвi, роздумуючи, чи не краще iй особисто вiддати папiр власнику клубу. Раптом iй вдасться пройти спiвбесiду прямо на мiсцi.
- Девон Сантос, - вiдповiв вiн i зник за дверима, перш нiж вона змогла його зупинити.
Вiн знав, що Нiк стоiть прямо за дверима - вiн вiдчував його запах. Простягнувши брату папiр, Девон поставив того перед фактом. «У нас нова барменша,» - вiн почекав, поки Нiк перегляне бланк, знаючи, що його брат шукае те ж саме, що сам вiн уже перевiрив.
Сьогоднi вночi Нiк був не в дусi - вiн наткнувся на групу вампiрiв, один з яких прокрався в клуб. Нiк ненавидiв вампiрiв i всiх людей, якi були настiльки дурнi, щоб зв'язатися з ними. Не побачивши нiяких ознак того, що ця дiвчина могла бути пов'язана з вампiрами, i вiдчувши запах збудження, який ця дiвчина викликала в його брата, Нiк вирiшив, що зi своiми власними справами Девон розбереться сам.
Простягнувши нарештi бланк назад, Нiк сказав:
- Скажи iй, хай залишить електрошокер вдома, - на мить вiн пильно подивився на брата i додав. - Кет сказала що хлопець, якого ця дiвчина вдарила - ii бойфренд, а той, який вивiв його в наручниках - ii брат.
- У ii бойфренда був пiстолет. Я вiдчув його, - Девон байдуже знизав плечима, хоча i примружив очi. - Може, вiн був не таким уже i хорошим бойфрендом.
- Обережнiше з цiею штучкою, - Нiк кивнув головою, помiтивши, як в очах його брата iнтерес почав розгоратися з новою силою. - Якщо ти ii хочеш, тодi це твоя турбота контролювати ii, поки вона тут, - вiдчувши запах вампiра, Нiк заскрипiв зубами i, не зронивши бiльше нi слова, помчав назад вгору по сходах.
Енвi нервово озирнулася навколо i побачила лiфт, якого ранiше не помiчала. Вона злегка пiдвела брову, побачивши на лiфтi панель замiсть звичайноi кнопки. Дiвчина сидiла, нервово постукуючи ручкою по столу i думаючи, скiльки ж iй ще чекати. Вона ще мала з'ясувати, чи дiйсно Чед заарештував Тревора, або просто вивiв його з клубу i вiдпустив.
Щоб хоч на мить вiдключитися вiд цих думок, Енвi почала розглядати стiл. Вона була природженим слiдчим, як i ii брат, хоча Чед i намагався приховати цей факт. Але правда полягала в тому, що Чед мiг би стати чудовим детективом. Вiн говорив всiм, що працюе простим дiльничним полiцейським, але це було далеко вiд правди. Насправдi вiн був начальником оперативноi групи ОМОН.
Випадково погляд Енвi впав на папiр, який вона, задумавшись про свое, взяла в руки. Це була квитанцiя про оплату поставки товару. Їi погляд блукав по всiй цiй платiжнiй iнформацii, поки не дiйшов до прiзвища внизу квитанцii. Енвi жбурнула аркуш паперу на стiл, ляснувши по ньому долонею. Девон Сантос... чорт його забирай. Вiн був одним з цих нещасних власникiв клубу, а сам змусив ii думати, що вiн простий танцюрист.
В цю секунду дверi вiдчинилися, i в офiс увiйшов Девон. «Коли б ти хотiла почати?»

*****

Нiк промчав через весь танцпол, а потiм сходами нагору до виходу. Вiдкривши дверi з силою, набагато бiльшою, нiж було необхiдно, вiн люто глянув на людину, що намагалася пройти через охорону. Так як всi вишибали були перевертнями, вони могли вiдчути вампiра навiть тодi, коли зовнi на це нiчого не вказувало.
Схоже, що стиль вбрання та зовнiшнiсть звичайного вампiра взяли свiй початок iз збiговиська готiв. Однак, за останнi кiлька мiсяцiв всередину намагалися потрапити кiлька вампiрiв в дiлових костюмах i в звичайних для клубiв нарядах. Саме тому перевертнi волiли покладатися скорiше на свiй нюх, нiж на очi. Правило номер один: вампiри не мають права проходити всередину без дозволу власника клубу.
- Що Вам тут потрiбно? - Запитав Нiк, намагаючись розмовляти, як професiонал, адже навколо були звичайнi люди. Хлопець, що привернув його увагу, нахилив голову набiк i обдарував Нiка такою злiсною усмiшкою, що його охватила панiка.
- Я б хотiв пройти всередину, - сказав Рейвен. Його зiницi збiльшилися, як траплялося завжди, коли вiн використовував свою силу для поневолення будь-якого, хто мiг потрапити пiд насильницькi чари вампiрiв.
Нiк оглянув його з нiг до голови. У цього хлопця було чорне волосся, яке звисало прямо на його обличчя. Кiнчики волосся були пофарбованi в рожево-неоновий колiр. Вiн був досить молодий, не бiльше двадцяти п'яти рокiв. Шкiра його мала блiдий вiдтiнок, а навколо очей була темна i густа пiдводка. Його губи були покритi чорною помадою, i навiть на нiгтях був лак чорного кольору.
- Вибачте, мiстер... - Нiк стояв дуже спокiйно, намагаючись не пропустити жодного руху вампiра. Незалежно вiд розмiру та вiку, - всi вампiри були небезпечними, i iх не слiд недооцiнювати.
- Рейвен, можете називати мене Рейвен, - вiдповiв той, дивлячись на Нiка оцiнливим поглядом та задумавшись, як довго може протистояти його чарам ягуар.
- Вибачте, Рейвен, але у нас все зайнято, - пояснив Нiк, обвивши пальцями свiй двоствольний пiстолет, що спочивав глибоко в кишенi його шкiряного пiджака. Пiстолет був заряджений срiбними кулями, наповненими святою водою. В куточках його губ з’явилась садистська посмiшка, коли вiн вiдчув дерев'яне лезо ножа з кiстковою ручкою, який був прикрiплений до його передплiччя.
- Тодi чому всi цi люди все ще стоять в черзi? - Запитав Рейвен, помiтивши, що райдужкy очей ягуара починае накривати золота тiнь.
Нiк посмiхнувся, але ця посмiшка була бiльше схожа на скрегiт зубiв:
- У них заброньованi мiсця.
На мить очi Рейвена заблищали в свiтлi темряви, здавалося, немов демонiчний огонь iх освiтлюе зсередини. Нiк спустився вниз на три сходинки i, ступивши на асфальт, пiдiйшов ближче i став мiж Рейвеном i натовпом людей.
- А тепер iди геть, вампiр, - прошепотiв Нiк холодним i спокiйним голосом, притиснувши кiнчик дерев'яного ножа до ребер Рейвена так, щоб нiхто iнший цього не помiтив. – Для тебе вхiд закритий.
Нiк випростався i зiгнув руку прямо перед собою, щоб при необхiдностi одним швидким рухом нанести вампiровi удар ножем.
- Вибачте, сер. Хорошого вам вечора.
Рейвен посмiхнувся ще раз, на цей раз майже що люб'язно.
- О, так, це якраз в моiх планах.
Вiн вiдвернувся вiд дверей i пiшов геть вулицею, втопивши руки в кишенях своiх чорних джинсiв i насвистуючи якусь зловiсну мелодiю. Коли ягуар нахилився до Рейвена, щоб прошепотiти йому на вухо загрозу, той помiтив, як його пан прослизнув за iх спинами прямо в клуб. Рейвен вже якийсь час не бачив Кейна. Навiть бiльше того, це був перший раз за останнi кiлька тижнiв, хоча вiн багато разiв вiдчував на собi погляд свого пана.
Рiч, яка дiйсно здивувала Рейвена це те, що Кейн добровiльно увiйшов в лiгво своiх ворогiв. Пан розповiв йому iсторiю про те, як глава клану ягуарiв поховав його живцем. У пана е якийсь власний план?
- Вони обмовили тебе, пане, але на цей раз я подбаю про те, щоб кров виднiлася на iхнiх руках, - прошепотiв Рейвен собi пiд нiс i злився з тiнню. Вiн знав, що довго йому чекати не доведеться. Вiн все ще вiдчував кров своеi останньоi жертви - вiтер доносив ii запах прямо до «Мiсячного танцю».

*****

Кет стежила за тим, як Чед i Джейсон допомагають бiдоласi бойфренду вийти з клубу... в наручниках. Хоч вони завжди дотримувалися правила «менше знаеш, краще спиш», але Кет просто необхiдно було дiзнатися, що цi хлопцi планують з ним робити. Якщо нiчого, так вона хоч залишок ночi проведе в спокоi.
Вийшовши через один iз чорних входiв, Кет пiшла за ними, намагаючись залишатися в тiнi. Завдяки своiм надприродним здiбностям iй не потрiбно було знаходитися близько, щоб чути iхню розмову.
Чед i Джейсон затиснули Тревора мiж його автомобiлем i патрульною машиною, щоб кинутий бойфренд не змiг поскакати назад у клуб за Енвi.
Чед зняв наручники, розумiючи, що без поважноi причини вiн не може заарештувати Тревора... в крайньому разi, поки той не штовхне його.
- Б'юся об заклад, це ти сказав iй, що я тут! - Тревор загарчав на Джейсона. - Не думай, що я не помiтив, як сильно ти сохнеш за нею. Ти не мiг не пхати свого носа не в свою справу, правда?
Чед витягнув помiж обох чоловiкiв руку, коли помiтив, як Джейсон зробив загрозливий крок вперед.
- Джейсон, я сам розберуся. Вернись в клуб i спробуй знайти Енвi, ок? - Я не хочу, щоб вона виходила з клубу, поки Тревор не пiде геть звiдси.
- Ти не можеш завадити менi повернутися назад у клуб. Я працюю! - прошипiв Тревор не замислюючись.
- Ага, ми бачили, як ти, до бiса, працюеш, - Джейсон стиснув кулаки, але, помiтивши суворий погляд Чеда, зрозумiв, що краще пiти в клуб, а то сьогоднi Тревор може бути не единим у наручниках. Розвернувшись на пiдборах, вiн кинув через плече фразу, яка швидше призначалася для Тревора, нiж для Чеда. - Знайдеш нас на танцполi ... ми будемо танцювати, мiцно обiйнявши один одного.
Тревор кинувся вперед, але Чед вiдштовхнув його назад до машини. На подив, Чеда, Тревор був набагато сильнiшим, нiж виглядав, i йому знадобилося докласти чимало зусиль, щоб утримати його бiля машини.
- Попереджаю, або припиняй крутитися навколо моеi сестри, або розкажи iй, хто ти насправдi, а ще - справжню причину того, чому ти постiйно зависаеш у клубах. Чорт з тобою, чоловiче, Енвi ж думае, що ти всього на всього проклятий багатий мажор. Якщо хочеш вразити ii, тодi розкажи iй всю правду. Є одна рiч, яку вона нiколи не могла терпiти – це брехуни. Особливо, якщо вони брешуть iй.
Кет примружила очi, дивлячись на Тревора. Що це все означае?
- Ти i сам знаеш, що якщо я розповiм iй, що працюю пiд прикриттям, вона подумае, що я використовував ii, щоб шлятися по всiх клубам, де вона працюе, - прогримiв Тревор, випроставшись, але не намагаючись повернутися в клуб. Якщо 6и вiн використав проти Чеда свою справжню силy, той був би вже трупом, i Тревор був би нiчим не кращий за тих, на кого вiн полюе.
Ця думка його заспокоювала багато разiв, коли в ньому прокидалися його твариннi iнстинкти, але коли його дратували, стримуватися було нелегко.
- Вона, чорт, вiзьми, гримнула мене шокером!
- Ти заслужив це! Тому що ти жалюгiдний, брехливий бойфренд. Це за те, що ти приховуеш вiд неi правду. На сьогоднi з тебе вистачить, хiба що можеш пiти в iнший бар пополювати. До того ж, електрошокер все ще у Енвi, - сказав Чед iз самовдоволеною посмiшкою на обличчi. - Рекомендую тобi залишити ii в спокоi до ранку... або ще краще - до кiнця життя, якщо ти не в змозi бути чесним з нею.
Тревор зцiпив зуби, але бiльше не промовив нi слова. Чед не може наказати йому триматися подалi вiд Енвi, але дати iй час охолонути - це, мабуть, добра порада.
- Добре, але це, - вiн вказав на клуб - не безпечне мiсце для твоеi сестри, iй краще там не тусуватися, i ти це знаеш! - Вiн рiзко вiдкрив дверцята своеi машини, змусивши Чеда вiдступити назад, щоб уникнути удару. Сiвши в машину i хлопнувши з усiеi сили дверима, вiн вже через пару секунд зник зi стоянки.
Коли Тревор вiд'iхав вже так далеко, що Чед не мiг бачити вогнi його машини, вiн схопив мобiльний i набрав номер однiеi людини, який був йому зобов'язаним. Зупинившись поруч з магазином одягу, вiн припаркувався за вантажiвкою, щоб його нiхто не помiтив.
Тревора дратувала думка, що йому довелося залишити Енвi там, особливо пiсля того, як вiн бачив, якими очима дивився на неi Девон. Навiть якщо цей ягуар i не був убивцею, такий погляд не вiщував нiчого доброго. Чед був упевнений, що зможе дати Девону вiдсiч, якщо справа дiйде до Енвi.
Адже зможе? Подивимося, чи сподобаеться йому дiзнатися, що вiн не самий сильний. Вiн розбереться i з Джейсоном, якщо той надумае втрутитися мiж ним i Енвi.
Кет вiдсунулася глибше в тiнь, коли Чед розвернувся i подивився в ii напрямку. Вона насупилася, розумiючи, що вiн не зможе ii побачити... у нього немае здiбностi бачити у темрявi, як перевертнi. Вона здмухнула з очей волосся i завмерла, поки вiн йшов в ii напрямку; а потiм зiтхнула, побачивши, як Чед нарештi повернувся i пiшов назад в клуб.
Отже, Тревор був полiцейським пiд прикриттям, а сестра Чеда цього не знае... i Джейсон, очевидно, теж. Насторожувало те, що Тревор сказав, нiби вiн тут працюе по справi. Кет зцiпила зуби, зрозумiвши, що мова йшла про вбивства. Їй слiд сказати Уоррену, щоб той поспiшив з'ясувати, хто ж насправдi залишае кривавий слiд, до того, як у вбивствах звинуватять iх.

*****

Енвi повiльно встала з-за столу, дивуючись, чому Девон просто не зiзнався iй, що вiн власник i що сам може найняти ii без жодних проблем. Вона ненавидiла, коли люди iй брехали, але вона його не знала, i вiн абсолютно не зобов’язаний перед нею, так що Енвi проковтнула тi слова, якi збиралася сказати. Шкода, що вони все таки вирвалися на волю.
- Якось занадто швидко, - з очiкуванням глянула вона на Девона, схрестивши руки на грудях.
- Я замовив за тебе слiвце. Інодi до мене тут прислухаються, - Девон з цiкавiстю спостерiгав за ii реакцiею, вiдчуваючи, як змiнився ii запах. Тепер вона розсердилася на нього. І йому подобався цей запах.
- Можливо, це тому, що ти власник клубу, - легка усмiшка зникла з лиця Енвi.
Так ось що ii розлютило. Їй не подобаеться, коли вона вiдчувае, як хтось щось приховуе вiд неi. Вiн це запам'ятае. Девон повiльно нахилив голову на бiк.
- Я тiльки спiввласник. Я, моi два брати i моя сестра - ми всi власники цього клубу. Ми дiйсно радимося один з одним, коли треба когось найняти.
Раптово вiдчувши себе винною, Енвi пiдняла на нього очi.
- Вибач, я не хотiла ... - вона не закiнчила i зiтхнула, опустивши руки.
- Принаймнi, твiй електрошокер може залишитися в кишенi, - посмiхнувся Девон, сподiваючись пiдняти iй настрiй.
Щоки Енвi спалахнули, i вона вiдчувала потребу зникнути з його поля зору, перш нiж вона не виставила себе перед ним ще бiльшою дурепою.
- Я працюю в основному в другiй половинi дня, а завтра у мене вихiдний, так що... - нервово пояснила вона йому, подивившись на вихiд i попрямувавши прямо до дверей до того, перш нiж ця робота стане найкоротшою в ii бiографii.
- Тодi побачимося завтра ввечерi, - Девон вiдчинив перед нею дверi, коли вона повiльно наблизилися до них. - О сьомiй.
Вiн дивився iй у слiд, як вона тiкае. Вiн дозволив iй пiти, тому що знав, що легко зможе ii зловити, якщо вона втече занадто далеко. Закривши дверi офiсу i повернувшись до монiтора вiн спостерiгав, як Енвi прокладае собi шлях до сходiв, обходячи танцпол по краю. Вiн примружився, коли один з хлопцiв, якi танцювали з нею хвилинами ранiше, схопив ii за руку, щоб привернути до себе увагу. Девон пiднявся i попрямував до дверей, але в офiс прослизнула Кет, не давши йому пiти за Енвi.
- Дiвчина з електрошокером ... - почала Кет, але суворий погляд брата зупинив ii.
- Їi звуть Енвi. Завтра ввечерi покажеш iй все i допоможеш освоiтися. Я тiльки що найняв ii барменом, - Девон схрестив руки на грудях i сперся на край столу.
- Втягни кiгтики, - Кет нахилила голову, побачивши, як Девон подивився на екран монiтора i напружився. Простеживши за його поглядом, вона посмiхнулася, побачивши прямо посерединi екрану Енвi разом з Джейсоном. «Ну i ну, невже iй недостатньо шанувальникiв на сьогоднi,» - вона знала, що це не зовсiм так, але вона хотiла подивитися на реакцiю Девона. І свою вiдповiдь вона отримала - Девон занадто сильно затиснув тонкий пластик спинки комп'ютерного крiсла, i той з трiском розламався.
Кинувши на Кет розлючений погляд, Девон рикнув.
- Що тобi треба у мене в офiсi?
Кет невинно посмiхнулася йому у вiдповiдь. А ось це вже стае цiкаво. Пройшовши повз нього, вона тицьнула пальцем в екран.
- Цього хлопця звуть Джейсон Фокс. Ми з ним досить мило базiкали сьогоднi за барною стiйкою, поки не з'явилися його друзi.
Девон пiдвiв брови в нiмому питаннi, чекаючи, коли його сестра вже перейде до справи
- Саме Джейсон зателефонував iй, спонукаючи прийти в клуб. Насправдi, вiн запросив ii на побачення, - Кет знову ехидно посмiхнулася, помiтивши, як вниз вiд долонi Девона до самого низу пластикового стiльця поповзла трiщина. - Я не знаю, що вона йому сказала, але Джейсон iй сказав: «Тодi якого бiса Тревор витанцьовуе на танцполi з iншими?»
- Значить, вiн i був причиною, по якiй вона прийшла, - повiльно розтягнув Девон, впустивши шматок пластика на стiл. - Упевнений, ти не просто так все це розповiдаеш.
- Так, ти маеш рацiю, але за тобою так весело спостерiгати, коли ти ось так от корчишся, - але побачивши його фiрмовий погляд «йди до бiса!», Кет вирiшила повернутись до своеi розповiдi. Коли-небудь вона обов'язково придбае право використовувати цей вираз обличчя. – Як би там не було, з того, що я почула, зрозумiло, що все це пастка. Їi брат дав iй електрошокер, знаючи, що вона розсердиться i використае його проти свого невiрного хлопця, але правда в тому, що Тревор насправдi iй не зраджував.
- Що? - Загуркотiв Девон. Йому не подобався хiд цих думок.
Наступнi кiлька хвилин Кет витратила, розповiдаючи своему братику бруднi секретики всiх учасникiв сьогоднiшнього спектаклю. Та й заради iнтересу не забула згадати про той факт, що Джейсон вже давно по вуха закоханий в Енвi.

Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=63011693) на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.