Збірка друга «Душевні струни»
Збiрка друга «Душевнi струни»
Диана Ляшук
Наше життя наповнене рiзними фарбами, а не тiльки чорно-бiлими як думають бiльшiсть людей через багато падiнь. Тут якомога найкраще я передам фарби всiх почуттiв, емоцiй i вчинкiв якi присутнi людинi.
Збiрка друга «Душевнi струни»
Диана Ляшук
© Диана Ляшук, 2022
ISBN 978-5-0056-3445-0
Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero
Баба викинула мужика
Баба викинула мужика
І тепер живе одна,
Не знае вона що втратила
І година чорна ii прийшла,
Бо мужик не захотiв таку
Що красиву ззовнi, а в душi- бридку.
Била i сварила- душу витрясла,
Бо в головi ума нема,
Чом же жiнко ти його не берегла,
Мабуть тому що голова пуста!
Баба викинула мужика,
Бо в головi ума нема
І тепер живе одна,
Бо единого коханця i його не вберегла,
А те що залишилася з дитиною-не бiда,
Бо вона на цей випадок запасного мужика припасла.
Боротьба
Все в наших силах змiнити,
Треба тiльки цього захотiти.
І все в життi здаеться не пiд силу,
Коли нема в душi нашiй миру.
І боремося ми вiдчайдушно,
Так що в душi стае нам душно.
Не знаем ми що робимо не так
І свiт озлоблений на нас
За те, що боремось за добро й перемагаем.
Життя таке i iншого не маем
Й любов додае нам сили повсякчас
І це освiтлюе нам шлях.
Цiнуемо ми життя-воно у нас одне
І знаем —час випробувань пройде,
Заради цього боротьбу ведем
І з усiею пристрастю життя вiчного ждем.
Величайшая победа
Величайшая победа-это победа над собой,
Тогда ты знаешь что делать когда приходит Злой.
Победить негативные мысли и взять все под контроль,
Тогда твои одушевленные слова услышит немой.
В голове не должно быть негатива,
Только позитив и жди удачи срыва!
Мир должен быть внутри тебя,
Тогда весь мир пройдя,
В конце ключ к раю ты получишь
И жизнь вечную изучишь.
Весна в душi
Весна на вулицi-весна в душi,
Свiтить сонячним променем теплим променем по руцi.
Вдихаю запах весни,
Свiжоскошеноi трави,
Вiдчуваю смак в душi ii неповторний,
Весни характер покiрний.
Їi нiжнiсть що вiдчуваеться кожною клiтиночкою тiла
І саме в цю пору ми чекаем дива.
Прекрасна пора романтичних переживань
І нестримних бажань,
Коли все мiняеться,
Весною огортаеться
І чаруе манить,
Спогадiв ностальгiю дарить!
Вiддатися диву
Життя без самоствердження не уявляем,
Природне штучним замiняем,
Ми сила руйнiвна а не творцi
Й нажаль пiзно доходять до нас iстини простi.
Любов, вiра й надiя тяжко нам даються
І ждемо коли нам боги усмiхнуться,
Самi не роблячи нiчого для щастя свого,
Старатися для мрii-терпiти ми не можем того
І що вкiнцi ми дiстаемо? А нiчого!
А iншi взагалi не знають чого хочуть вiд життя
І тягарем стоiть проблема ця,
Їi здолати здаеться не пiд силу,
Та вiддаемся нарештi диву
І все вмить доступним стае,
Лиш простягни руку i все-твое!
Диво поряд-нам вiднайти його треба
І мир в душi отримати з неба,
Неможливi мрii збудуться тодi,
Коли перестанем блукати у пiтьмi.
Ми самi творцi свого життя,
Як загадаем-так i буде,
Й нiхто з нас незабуде,
Час коли «птаху щастя» пiдловив зрання.
Во мне
Горячие игры с тобой,
Горячие сердце пылает мечтой,
Всё глубже ты во мне,
Я в сладостной тюрьме.
Никуда не дется-держить любовь
И я окунусь в тебя вновь.
Сладостное пленительное чувство во мне живет
И всё рекою по жилах течет.
Тебе удалось воскресить былое
И мне уже не хочется иное.
С тобою хорошо и сладко,
Хотя бывает не всегда гладко,
Но чувства борются за лучшее в твоей душе,
Так хочется щасливой быть с тобою мне!
Вперед у майбутне
Час iде-усе мiняеться,
Сторiнка ця перегортаеться,
Старе минуло-настае нове,
Коли час випробувань пройде.
Новi люди i подii стрiмко несуться,
Життям розбитим твоiм вони займуться.
Шанс черговий тобi даний,
Щоб все виправити i змiнити
І свiтло надii в життя приманити.
Любов минулого уже вернулася,
То доля тобi посмiхнулася,
Бережи ii-не загуби,
Усе прекрасне солодке в життя верни.
Кожен крок важливий бо веде до перемоги
І хоч чекають тебе тернистi дороги,
Ти вiдшукаеш шлях до iстинного дому,
Тепер ти професiонал у всьому!
Всього досягти
Мандруемо у синю вись,
Назад ти недивись,
Лиш спопеляй усiх своею славою
І волею незламною з гори на них дивись!
Ми несемось в життi кудись,
Незнаючи що нас чекае,
То падаем то злiтаем,
Свою планку ми тримаем,
Хоч часто знемагаем.
Минуле у минулому залиш,
Щоб всього досягти собою треба бути лиш,
Із пристрастю мрii втiлювати у життя,
У цiлей клопоту багато-жде нас боротьба!
Ми шаленi наповненi жагою жити,
Долаючи перешкоди на шляху,
Ми спалюемо себе дотла в бреду,
Щоб стати успiшними й перемогти.
У всього е своя цiна,
Їi ми платим повсякчас
Й пiдтримка рiдних душ виручае кожен раз,
У свiтi ради кращого тримае.
Розвиваючись шукаем щастя
І шанс нам зверху даеться,
Лиш правильно ним скористатись треба,
Прохаючи корисного у неба,
Щоб стидно перед собою небуло вкiнцi,
Ми зараз приймаемо до уваги що вчать нас отцi
І гiдно йдем визначеним шляхом,
Який кiнчиться колись iз довгим сном.
Два серця
Коли два серця б’ються в унiсон,
На всю хату грае музон,
Що заглушае наш любовний стон.
Тiла сплелися i серця мелодiю чарiвну видають,
Один одного нашi душi пiзнають.
Любов нестримною рiкою по венах тече
І нiчого крiм насолоди не визнае.
В передчуттi прекрасного таiнства живу
І щоб це не припинилося-молю!
Девочка ни на кого непохожая
Девочка ни на кого непохожая,
Живет в мире великом,
Иская путь в краю безликом,
Борясь и умоляя о победе небеса,
С собою она истину несла.
Пустоту и одиночество она находила,
Куда бы не приходила,
Что -то где-то изменила,
Кого-то в сердце приютила.
Живя не как другие,
Она пыталась мир понять,
Но много чего ей не принять.
Как все: боль и разлук, и разочарований проходила,
На пути своему людей мирила,
Сама же, оставаясь в стороне,
Девочкой, странствующей в беде.
Своих людей искала, чтобы счастье заиметь,
За них она готова умереть,
Но свет не так легко найти,
Все испытания без замедления пройти.
Девочка ни на кого непохожая,
Такая расторопная пригожая,
Живет в мечтах любя,
Такая ее извилиста судьба.
До мене пташка прилетiла
До мене пташка прилетiла,
В мене прихистку просила,
Я ii впустила i пригладила,
З нею я одразу поладила.
Серденько ii вiд страху б’еться,
А вона все бiля людей в’еться
Хоч може вони ii й образили,
Але ii серце великодушне все прощае,
Зла нi на кого не тримае i знов ласку приймае.
Людям в пташки повчитись треба,
Як любов приймати з неба,
Як один одного прощати
І цiнувати кожну мить-на марне не розтрачати.
Доленоснi вiражi
У довгу дорогу я зiбрався
Із ворогами я змагався.
З рiзними людьми я справу мав,
Я спраглим душам шлях знайти допомагав.
Про себе забути я мав заради щастя iнших,
Себе не вiднайти в дорогах грiшних,
Оце я знаючи тримався,
Любов’ю до рiдних рятувався,
Вiра сили надавала,
Мене у свiтi цьому тримала!
І те що долею називаем випробування
Нашi не оцiнять старання,
Якщо дорогою зла ми пiдем,
То душi своi в пекло заведем,
Пiддавшись грiху ми будем тлiти,
Гiрко розкаемося порушивши обiти.
Доленоснi вiражi нашi дивнi,
Нiколи не знаеш що станеться з тобою
І досягти перемогу любою цiною
Й усе може змiнитися у мить,
Нам раю довго свого непродовжити.
Лиш би себе не загубити в дорозi,
Жаль не всiм допомогти ми в змозi,
Тож цiнуймо те що маем а iнше виб’емо у долi,
Нам все пiд силу коли з небесами ми у змовi!
Головне в життi вiра i мета,
Нiхто i нiщо не зупинить коли тверда воля твоя.
Не страшно уже бо е в душi мир i любов
І ми виборюемо щастя знов,
Почавши шлях спочатку як завжди,
Ми не зламаемося пiд час боротьби,
Коли близька перемога ми в передчуттi насолоди
І кожен за своi труди отримае нагороди!
Дочь любви
Дочь любви,
Ты темна как ночь,
Глаза твои моя отрада,
Ты мое искушение, вада.
Дочь любви зелёных морей,
Меня сильней ещё пей,
Я буду жить ради тебя,
потому что для меня ты не тюрьма.
Дочь любви ласку мне дарует,
Своим глубоким мастерством чарует,
В плену я страсти и комфорта,
Стою й кайфую я у борта.
Душа лiтае
Душа лiтае окрилена надiею,
Любов’ю пригрiта, спасенна вiрою,
Душа лiтае надiлена мрiею,
Серцю радiсть стае милою.
Душа лiтае нiби вже на небесах,
Лиш крил чуеться змах,
А ти летиш в екстазi,
Тебе зцiлили дивнi мазi,
Усе тiло спiвае,
Усе навколо веселкою переливае.
Ох, шумна радiсть,
Коли душа не знае собi мiсця
І де та покладiсть,
Що була в серцi як гостя?
Умиротворення зникае
І не сидиться вже нiяк,
Ти вже не простак,
Ти возвисився вiрою,
Злетiв любов’ю окрилений надiею
І тодi ти сам став для усiх мрiею
І тепер про тебе мрiють як ти колись про них
І прислухаються з трепетом як ти робиш вдих.
Єдина надiя
Ти моя едина надiя на любов,
Хоча би на едину нiч пiзнати рай,
А ти до моiх слiв глухий немов,
Але я тобi належу i тiлом i душею знов.
Ти мiг би бути моiм чоловiком но не захотiв,
Мене зрозумiти ти не зумiв,
А ми ж так похожi i душi нашi единi
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «Литрес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/book/diana-lyashuk/zbirka-druga-dushevni-struni-67563233/?lfrom=390579938) на Литрес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Диана Ляшук
Наше життя наповнене рiзними фарбами, а не тiльки чорно-бiлими як думають бiльшiсть людей через багато падiнь. Тут якомога найкраще я передам фарби всiх почуттiв, емоцiй i вчинкiв якi присутнi людинi.
Збiрка друга «Душевнi струни»
Диана Ляшук
© Диана Ляшук, 2022
ISBN 978-5-0056-3445-0
Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero
Баба викинула мужика
Баба викинула мужика
І тепер живе одна,
Не знае вона що втратила
І година чорна ii прийшла,
Бо мужик не захотiв таку
Що красиву ззовнi, а в душi- бридку.
Била i сварила- душу витрясла,
Бо в головi ума нема,
Чом же жiнко ти його не берегла,
Мабуть тому що голова пуста!
Баба викинула мужика,
Бо в головi ума нема
І тепер живе одна,
Бо единого коханця i його не вберегла,
А те що залишилася з дитиною-не бiда,
Бо вона на цей випадок запасного мужика припасла.
Боротьба
Все в наших силах змiнити,
Треба тiльки цього захотiти.
І все в життi здаеться не пiд силу,
Коли нема в душi нашiй миру.
І боремося ми вiдчайдушно,
Так що в душi стае нам душно.
Не знаем ми що робимо не так
І свiт озлоблений на нас
За те, що боремось за добро й перемагаем.
Життя таке i iншого не маем
Й любов додае нам сили повсякчас
І це освiтлюе нам шлях.
Цiнуемо ми життя-воно у нас одне
І знаем —час випробувань пройде,
Заради цього боротьбу ведем
І з усiею пристрастю життя вiчного ждем.
Величайшая победа
Величайшая победа-это победа над собой,
Тогда ты знаешь что делать когда приходит Злой.
Победить негативные мысли и взять все под контроль,
Тогда твои одушевленные слова услышит немой.
В голове не должно быть негатива,
Только позитив и жди удачи срыва!
Мир должен быть внутри тебя,
Тогда весь мир пройдя,
В конце ключ к раю ты получишь
И жизнь вечную изучишь.
Весна в душi
Весна на вулицi-весна в душi,
Свiтить сонячним променем теплим променем по руцi.
Вдихаю запах весни,
Свiжоскошеноi трави,
Вiдчуваю смак в душi ii неповторний,
Весни характер покiрний.
Їi нiжнiсть що вiдчуваеться кожною клiтиночкою тiла
І саме в цю пору ми чекаем дива.
Прекрасна пора романтичних переживань
І нестримних бажань,
Коли все мiняеться,
Весною огортаеться
І чаруе манить,
Спогадiв ностальгiю дарить!
Вiддатися диву
Життя без самоствердження не уявляем,
Природне штучним замiняем,
Ми сила руйнiвна а не творцi
Й нажаль пiзно доходять до нас iстини простi.
Любов, вiра й надiя тяжко нам даються
І ждемо коли нам боги усмiхнуться,
Самi не роблячи нiчого для щастя свого,
Старатися для мрii-терпiти ми не можем того
І що вкiнцi ми дiстаемо? А нiчого!
А iншi взагалi не знають чого хочуть вiд життя
І тягарем стоiть проблема ця,
Їi здолати здаеться не пiд силу,
Та вiддаемся нарештi диву
І все вмить доступним стае,
Лиш простягни руку i все-твое!
Диво поряд-нам вiднайти його треба
І мир в душi отримати з неба,
Неможливi мрii збудуться тодi,
Коли перестанем блукати у пiтьмi.
Ми самi творцi свого життя,
Як загадаем-так i буде,
Й нiхто з нас незабуде,
Час коли «птаху щастя» пiдловив зрання.
Во мне
Горячие игры с тобой,
Горячие сердце пылает мечтой,
Всё глубже ты во мне,
Я в сладостной тюрьме.
Никуда не дется-держить любовь
И я окунусь в тебя вновь.
Сладостное пленительное чувство во мне живет
И всё рекою по жилах течет.
Тебе удалось воскресить былое
И мне уже не хочется иное.
С тобою хорошо и сладко,
Хотя бывает не всегда гладко,
Но чувства борются за лучшее в твоей душе,
Так хочется щасливой быть с тобою мне!
Вперед у майбутне
Час iде-усе мiняеться,
Сторiнка ця перегортаеться,
Старе минуло-настае нове,
Коли час випробувань пройде.
Новi люди i подii стрiмко несуться,
Життям розбитим твоiм вони займуться.
Шанс черговий тобi даний,
Щоб все виправити i змiнити
І свiтло надii в життя приманити.
Любов минулого уже вернулася,
То доля тобi посмiхнулася,
Бережи ii-не загуби,
Усе прекрасне солодке в життя верни.
Кожен крок важливий бо веде до перемоги
І хоч чекають тебе тернистi дороги,
Ти вiдшукаеш шлях до iстинного дому,
Тепер ти професiонал у всьому!
Всього досягти
Мандруемо у синю вись,
Назад ти недивись,
Лиш спопеляй усiх своею славою
І волею незламною з гори на них дивись!
Ми несемось в життi кудись,
Незнаючи що нас чекае,
То падаем то злiтаем,
Свою планку ми тримаем,
Хоч часто знемагаем.
Минуле у минулому залиш,
Щоб всього досягти собою треба бути лиш,
Із пристрастю мрii втiлювати у життя,
У цiлей клопоту багато-жде нас боротьба!
Ми шаленi наповненi жагою жити,
Долаючи перешкоди на шляху,
Ми спалюемо себе дотла в бреду,
Щоб стати успiшними й перемогти.
У всього е своя цiна,
Їi ми платим повсякчас
Й пiдтримка рiдних душ виручае кожен раз,
У свiтi ради кращого тримае.
Розвиваючись шукаем щастя
І шанс нам зверху даеться,
Лиш правильно ним скористатись треба,
Прохаючи корисного у неба,
Щоб стидно перед собою небуло вкiнцi,
Ми зараз приймаемо до уваги що вчать нас отцi
І гiдно йдем визначеним шляхом,
Який кiнчиться колись iз довгим сном.
Два серця
Коли два серця б’ються в унiсон,
На всю хату грае музон,
Що заглушае наш любовний стон.
Тiла сплелися i серця мелодiю чарiвну видають,
Один одного нашi душi пiзнають.
Любов нестримною рiкою по венах тече
І нiчого крiм насолоди не визнае.
В передчуттi прекрасного таiнства живу
І щоб це не припинилося-молю!
Девочка ни на кого непохожая
Девочка ни на кого непохожая,
Живет в мире великом,
Иская путь в краю безликом,
Борясь и умоляя о победе небеса,
С собою она истину несла.
Пустоту и одиночество она находила,
Куда бы не приходила,
Что -то где-то изменила,
Кого-то в сердце приютила.
Живя не как другие,
Она пыталась мир понять,
Но много чего ей не принять.
Как все: боль и разлук, и разочарований проходила,
На пути своему людей мирила,
Сама же, оставаясь в стороне,
Девочкой, странствующей в беде.
Своих людей искала, чтобы счастье заиметь,
За них она готова умереть,
Но свет не так легко найти,
Все испытания без замедления пройти.
Девочка ни на кого непохожая,
Такая расторопная пригожая,
Живет в мечтах любя,
Такая ее извилиста судьба.
До мене пташка прилетiла
До мене пташка прилетiла,
В мене прихистку просила,
Я ii впустила i пригладила,
З нею я одразу поладила.
Серденько ii вiд страху б’еться,
А вона все бiля людей в’еться
Хоч може вони ii й образили,
Але ii серце великодушне все прощае,
Зла нi на кого не тримае i знов ласку приймае.
Людям в пташки повчитись треба,
Як любов приймати з неба,
Як один одного прощати
І цiнувати кожну мить-на марне не розтрачати.
Доленоснi вiражi
У довгу дорогу я зiбрався
Із ворогами я змагався.
З рiзними людьми я справу мав,
Я спраглим душам шлях знайти допомагав.
Про себе забути я мав заради щастя iнших,
Себе не вiднайти в дорогах грiшних,
Оце я знаючи тримався,
Любов’ю до рiдних рятувався,
Вiра сили надавала,
Мене у свiтi цьому тримала!
І те що долею називаем випробування
Нашi не оцiнять старання,
Якщо дорогою зла ми пiдем,
То душi своi в пекло заведем,
Пiддавшись грiху ми будем тлiти,
Гiрко розкаемося порушивши обiти.
Доленоснi вiражi нашi дивнi,
Нiколи не знаеш що станеться з тобою
І досягти перемогу любою цiною
Й усе може змiнитися у мить,
Нам раю довго свого непродовжити.
Лиш би себе не загубити в дорозi,
Жаль не всiм допомогти ми в змозi,
Тож цiнуймо те що маем а iнше виб’емо у долi,
Нам все пiд силу коли з небесами ми у змовi!
Головне в життi вiра i мета,
Нiхто i нiщо не зупинить коли тверда воля твоя.
Не страшно уже бо е в душi мир i любов
І ми виборюемо щастя знов,
Почавши шлях спочатку як завжди,
Ми не зламаемося пiд час боротьби,
Коли близька перемога ми в передчуттi насолоди
І кожен за своi труди отримае нагороди!
Дочь любви
Дочь любви,
Ты темна как ночь,
Глаза твои моя отрада,
Ты мое искушение, вада.
Дочь любви зелёных морей,
Меня сильней ещё пей,
Я буду жить ради тебя,
потому что для меня ты не тюрьма.
Дочь любви ласку мне дарует,
Своим глубоким мастерством чарует,
В плену я страсти и комфорта,
Стою й кайфую я у борта.
Душа лiтае
Душа лiтае окрилена надiею,
Любов’ю пригрiта, спасенна вiрою,
Душа лiтае надiлена мрiею,
Серцю радiсть стае милою.
Душа лiтае нiби вже на небесах,
Лиш крил чуеться змах,
А ти летиш в екстазi,
Тебе зцiлили дивнi мазi,
Усе тiло спiвае,
Усе навколо веселкою переливае.
Ох, шумна радiсть,
Коли душа не знае собi мiсця
І де та покладiсть,
Що була в серцi як гостя?
Умиротворення зникае
І не сидиться вже нiяк,
Ти вже не простак,
Ти возвисився вiрою,
Злетiв любов’ю окрилений надiею
І тодi ти сам став для усiх мрiею
І тепер про тебе мрiють як ти колись про них
І прислухаються з трепетом як ти робиш вдих.
Єдина надiя
Ти моя едина надiя на любов,
Хоча би на едину нiч пiзнати рай,
А ти до моiх слiв глухий немов,
Але я тобi належу i тiлом i душею знов.
Ти мiг би бути моiм чоловiком но не захотiв,
Мене зрозумiти ти не зумiв,
А ми ж так похожi i душi нашi единi
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «Литрес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/book/diana-lyashuk/zbirka-druga-dushevni-struni-67563233/?lfrom=390579938) на Литрес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Диана Ляшук
Тип: электронная книга
Жанр: Стихи и поэзия
Язык: на украинском языке
Стоимость: 300.00 ₽
Издательство: Издательские решения
Дата публикации: 19.03.2025
Отзывы: Пока нет Добавить отзыв
О книге: Наше життя наповнене різними фарбами, а не тільки чорно-білими як думають більшість людей через багато падінь. Тут якомога найкраще я передам фарби всіх почуттів, емоцій і вчинків які присутні людині.