Прекрасне Місто Спліт - Хорватія
Прекрасне Мiсто Сплiт - Хорватiя
Sanja Pokrajac
Туристичний путiвник
та украiнсько-хорватський розмовник
Цей путiвник був створений мною не тiльки для того, щоб надати iнформацiю про iсторичнi пам'ятники i найкрасивiшi мiсця малознайомого туристам Сплiта, а й забезпечити iх необхiдними лiнгвiстичними iнструментами для вивчення хорватськоi мови, щоб вони мали можливiсть отримати повне задоволення вiд поiздки i могли б порозумiтися в будь-який ситуацii. Маю велику надiю, що створений мною путiвник буде корисним туристу, який бажае не тiльки побувати в малознайомих мiсцях, а й освоiти нову мову. Щасливоi дороги!
Саня Покраяц
Прекрасне мiсто Сплiт – Хорватiя
Туристичний путiвник
та украiнсько-хорватський розмовник
Переклад Оксана Риндiна
© 2020 - Саня Покраяц
Сплiт (Split)- це одне iз найчарiвнiших i найбiльш вiдвiдуваних мiст Середземномор'я. Це мiсто приваблюе багатьох туристiв з усього свiту своею гостиннiстю та смачними стравами, приготованими за домашнiми рецептами, архiтектурними пам’ятками, сакральним мистецтвом, нiчним життям i звичайно ж рiзноманiтнiстю пляжних розваг. З давних пiр найбiльш визначною пам’яткою був знаменитий палац римського iмператора Дiоклетiана (Dioklecijanova palaca [Дiоклецiянова палача]) та його архiтектура в римському стилi, один з мурiв якого безпосередньо виходить на набережну Сплiта i являе собою невеличке мiстечко в мiстi, побудоване з мармуру та бiлого каменю. Всерединi розташований справжнiй лабiринт, оточений древнiми стiнами висотою 26 метрiв, де розташованi такi релiгiйнi споруди, як собор Сан-Домнiо (Katedrala Svetog Dujma [Катедрала Светог Дуйма])та церква Сан-Мартiно в мiнiатюрi (Crkva Svetog Martina [Црква Светог Мартiна]) у пiвнiчнiй частинi фортечного комплексу. По периметру стiн Палаццо е чотири дверi. Центр Сплiта - це перистиль цього древнього Палацу, що являе собою центральну площу Палацу, навколо якоi в античнi часи було розташовано кiлька храмiв, побудованих на честь iмператора Дiоклетiана. Навiть вiдвiдавши його сьогоднi, ви можете уявити, яким пишним був палац у тi часи.
Варто вiдвiдати Хорватський морський музей (Pomorski muzej [Поморскi музей]), розташований у примiщеннi ХІХ столiття, що знаходиться у фортецi Грiпе (Tvrdava Gripe [Тврдьжява Грiпе]), етнографiчний музей всерединi Дiоклетiанового палацу та художнiй музей вiдомого хорватського скульптора Мештровича (Me?trovic). Неподалiк вiд центру знаходиться також Музей археологiчних знахiдок доiсторичного перiоду, епохи середньовiччя та ранньохристиянськоi доби. Обов’язково вiдвiдайте також музей мiста Сплiт, розташований у готичному палацi ХV столiття, який охоплюе всю iсторiю цього мiста. І нарештi, щоб пiзнати Сплiт та Далмацiю за допомогою органiв чуття, просто завiтайте до Музею почуттiв, атракцiони якого стирають межу мiж реальним та можливим.
У жодному разi не можна обiйти стороною пагорб Мар'ян (Marjan) з його садами i терасами, звiдки вiдкриваеться приголомшливий панорамний вид на мiсто i море.
Для активного вiдпочинку туристи вибирають похiд на гору Малi Козьяк (Mali Kozjak), яка розташована на висотi 1207 м. над рiвнем моря i височiе над Сплiтом - Мiстом Замкiв.
Прогулюючись по алеях Сплiта, ви безперечно помiтите велику статую Сан-Грегорiо (Sveti Grgur [Светi Гргур]), яка зображуе Святого як захисника хорватськоi католицькоi церкви. Як свiдчить iсторiя, досить доторкнутися до великого пальця ноги святого, щоб сповнилося твое бажання.
Знаменитi пляжi Сплiта - Бачвiце (Bacvice), Ежiнац (Jezinac), Жнян (Znjan) i Фiруле (Firule).
Органiзованi на вищому рiвнi також екскурсii та одноденнi поiздки для вiдвiдування островiв Брач (Brac), Шолта (?olta) або Хвар (Hvar), так званий знаменитий Блакитний грот (Modra ?pilja [Модра шпиля]). Обов'язково вiдвiдайте чудовi Плитвицкi озера (Plitvice [Плiтвiце]) i нацiональний парк водоспадiв Крк (Nacionalni park Krka [Нацiоналнi парк Крка]).
Поруч знаходиться наймилiше мiстечко Трогiр (Trogir), повнiстю побудоване з каменю i оточенеiз усiх сторiн прекрасними пляжами. Мiсто було включено до списку Всесвiтньоi спадщини ЮНЕСКО.
Одне з найбiльш захоплюючих пригод в Далмацii - рафтинг на рiчцi Цетiна (Cetina) з довжиною маршруту - 12 км.
Не далеко знаходяться, хоч i на територii Боснii i Герцеговини, красивi водоспади Кравiц (Kravice), мiсто Мостар (Mostar), з безлiччю базарiв в османському стилi та його знаменитий мiст - символ мiста i миру пiд час Останньоi вiйни на Балканах, а також Меджугор'е (Medugorje) - духовне мiсце, де з'явилася Дiва Марiя i яке вiдвiдуе багато вiруючих з усього свiту.
Столиця Хорватii - Загреб (Zagabria [Загабрiя]). Клiмат Далмацii - середземноморський з м'якою зимою i середньорiчною температурою близько 15 градусiв. Далмацiя - географiчний регiон, розташований на схiдному узбережжi Адрiатичного моря. На пiвнiчних рiвнинах Хорватii клiмат континентальний. На вiдмiну вiд самого пiвнiчного морського району Рiеки i Істрii, лiтнi шторми в Далмацii зустрiчаються набагато рiдше. Релiгiя в Хорватii характеризуеться перевагою християнства (католицизм). Хорватiя е частиною Європейського Союзу, а мiсцевою валютою е куна. Всi европейськi телефоннi картки зазвичай використовуються в Хорватii без додатковоi оплати.
Хорватська кухня
Велика кiлькiсть хорватських ресторанiв пропонуе широкий вибiр спиртних напоiв, приготованих у власних льохах. Чудовi граппи з лози - lozovaca [лозовача], грушi - v?gliamovka [вiльямовка], яблук - jabukovaca [ябуковаца], граппа з трав - travarica [траварiца] або з айви - dunjevaca [дуневача]. Є також багато вiдмiнних червоних i бiлих вин, таких як Мальвазiя (Malvazija), Дiнгач (Dingac), Пошип (Po?ip), Мушкат (Mu?kat) Мерло, Рислiнг (Rizling), Пiно Неро (Pinot nero), Совiньон (Sauvignon), Каберне (Cabernet) та iншi. Якщо говорити про хорватськi вина, крiм того, що iм були присудженi високi нагороди у багатьох мiжнародних конкурсах, найкраще iх описатиможливо, використовуючи слова одного хорватського виробника вин: «Якщо ви поважаете виноград на винограднику, виноград буде поважати вас у пляшцi».
Хорватськi делiкатеси в основному готуються на грилi переважно з усiх видiв свiжоi морськоi риби, а також з рiзних видiв м'яса i дичини (реберця, шашлик). Знаменита страва - сплiтська паштiцада (Splitska Pa?ticada), яка готуеться з м'яса телятини в соусi, приправленого лавровим листом, мускатним горiхом i перцем, подаеться з галушками (njoki [ньоккi]). Однiеюiз iсторичних хорватських страв е штруклi (?trukli) - рiзновид листкового тiста, яке начиняеться коров'ячим сиром i сметаною. Фiшпапрiкаш (Fi?paprika?) - це пряний гуляш з рiчковоi риби. До зимових можна вiднести такi страви як: варена рулька, приготована зi спецiями, квасоля зi свинячими реберцями, дювеч (djuvec) - свинина з запеченими овочами, рибний суп, пiта (pita) - тiсто для пiци з начинкою iз сиру, солона пiта з м'ясною начинкою (burek [бурек]), солоний овочевий пирiг, яблучний пирiг (jabukovaca [ябуковаца]). Характернi далматинськi солодощi - кроштули ( «kro?tule» [кроштуле]) - смажене листкове тiсто у виглядi бантика i обсипане цукровою пудрою; фрiтюлi (fritule [фрiтуле]) - невеликi смаженi кульки з дрiжджового тiста з родзинками; печиво «пандiшпань» (pandi?panj), просочене просекко i цукатами; смоквеняк (smokvenjak) - десерт з сушеного iнжиру, мигдалю, волоських горiхiв i спецiй; клашунi (kla?uni) - листкове тiсто з начинкою з мигдалю i лiкеру iз особливого виду троянди; парадiжет (Paradizet) - десерт зi збитих яець i молока, зовнi схожий на бiлi хмари; рожата (rozata) - крем з карамелi i рожевого лiкеру, а також багато iнших солодких делiкатес Далматii. У всiх ресторанах е також iталiйське меню, яке високо цiнуеться в Хорватii.
Примiтка: далi жирним шрифтом видiленi всi слова/ реченняукраiнською мовою, а також вимова вiдповiдних хорватських слiв/ речень.
ВІТАННЯ - POZDRAVI [Поздравi]
Ласкаво просимо - Dobro do?li [ Добро дошлi]
На здоров'я - Nazdravlje [Наздравле]
Добрий день- Dobar dan [Добар дан]
До побачення - Dovidenja [Довiдьженя]
Щасливоi дороги - Sretan put [Сретан пут]
БЕСІДА – RAZGOVORI [РАЗГОВОРІ]
Як поживаете? - Kako ste? [Какко сте?]
Дякую, добре. А ви? - Hvala, dobro, a Vi? [Хвала, добро, аВi?]
Ви мене розумiете? - Razumijete li me? [Раз?мiете лi ме?]
Я все розумiю - Sve razumijem - [Сверазумiем]
Ви розмовляете англiйською чи украiнською? - Govorite li engleski ili ukrajinski? [Говорiте лi енглескi iлi украiнскi?]
Так, я трохи розмовляю хорватською мовою - Da, govorim malo hrvatski [Да, говорiм мало хрватскi]
Я не розумiю- Ne razumijem [Не раз?мiем]
Як вимовляеться це слово? - Kako se izgovara ova rijec? [Какосеiсговара ова рiеч?]
Повторiть, будь ласка- Ponovite, molim Vas [Поновiте, молiм вас]
Як Вас звати? - Kako se zovete? [Какко се зовете?]
Мене звати… - Ja se zovem… [Я се зовем…]
Котра зараз година? - Koliko je sati? [Колiко е сатi?]
За десять хвилин восьма - Deset do osam [Десет до осам]
Зараз пiв на шосту - Sad je pet i pol [Сад е пет i пол]
Чверть на десяту - Devet i kvarat [Девет i кварат]
Яка зараз погода? - Kakvo je vrijeme? [Какво е врiеме?]
Сьогоднi чудовий день - Danas je divan dan [Данас е дiван дан]
Коли ми можемо зустрiтись? - Kada se mozemo vidjeti? [Када се можемо вiдетi?]
Де ми можемо зустрiтись? - Gdje se mozemo naci? [Где се можемо начi?]
Я живу в… - Ja zivim u... [Я жiвiм у…]
Скiльки тобi рокiв? - Koliko ima? godina? [Колiко iмаш годiна?]
Так/Нi, дякую– Da/Ne, hvala [Да/Не, хвала]
Ви коли-небудь були в Украiнi? -Jeste li ikada bili u Hrvatskoj/ u Ukrajini? [Єсте лi ?када бiлi у Хрватской/ у Украiнi?]
Радий знайомству з Вами - Drago mi je ?to smo se upoznali [Драго мi е што смо се ?позналi]
Побачимося сьогоднi ввечерi? - Vidimo se veceras? [Вiдiмо се вечерас?]
Вибачте- Oprostite [Опростiте]
Будь ласка- Molim [Молiм]
Сьогоднi - 1 сiчня - Danas je prvi sijecanj [Данас е првi сiечань]
Щасливого Нового року! - Sretna Nova godina [Стретна Нова годiна]
З Днем народження!- Sretan rodendan [Стретан родьжендан]
Я народився/народилася 10 лютого – Roden/rodena sam desetogveljace [Родьжен/родьжена сам десетог веляче]
Менi 30 рокiв, а тобi? - Imam trideset godina, a ti? [Імам тр?десет годiна, а тi?]
Я неодружений - Nisam ozenjen [Нiсам оженен]
Я представляю тобi мого друга -Predstavicu ti mog prijatelja [Представiчю тi мог прiятеля]
Ми нiколи не зустрiчалися з вами ранiше? - Jesmo li se vec vidjeli? [Єсмо лi се вечь в?делi?]
Скiльки тобi рокiв? - Koliko ima? godina? [Колiко iмаш годiна?]
Як гадаеш, скiльки менi рокiв? - Koliko mi daje?? [Колiко мi даеш?]
Гадаю, тобi 25 рокiв -Dao bih ti dvadeset pet godina [Дао бiх тi двадесет пет годiна]
Ви дуже люб'язнi - Vi ste puno ljubazni [Вi сте пуно лю?базнi]
Ми можемо зустрiтися сьогоднi ввечерi? -Mozemo li se vidjeti veceras? [Можемо лi се в?детi вечерас?]
Це кохання з першого погляду - To je ljubav na prvi pogled [То е любав на првi поглед]
Я заiду за тобою на автомобiлi - Doci cu autom po tebe [Дочi чю аутом по тебе]
Можеш менi дати свiй номер телефону? - Mogu li dobiti tvoj brojtelefona? [Могу лi добiтi твой брой телефона?]
Обiдаемо разом - Rucajmo zajedno [Р?чаймо заедно]
Давай пiдемо прогуляемося? - Hocemo li pro?etati? [Хочемо лi прошетатi?]
Я вибачаюся за запiзнення - Oprostite ?to kasnim [Опростiте што каснiм]
Потанцюймо? - Hocemo li plesati? [Хочемо лi плесатi]
Це був чудовий вечiр - Veceras je bilo lijepo [Вечерас е бiло лепо]
Дякую за Вашу/твою гостиннiсть - Hvala na va?em/tvomgostoprimstvu [Хвала на вашем/твом гостопрiмству]
Вона твоя дiвчина? - Ona je tvoja djevojka? [Она е твоя де?войка?]
Вiн мiй брат - On je moj brat [Он е мой брат]
До зустрiчi у суботу о… - Vidimo se u subotu u... [Вiдiмо сеусуботу у...]
Менi дуже шкода, але я не можу прийти - Zao mi je, ne mogu doci [Жаомi е, не м?гу дочi]
Я радий знайомству з тобою - Drago mi je ?to sam te upoznao [Драгомi е што сам теупо?знао]
КІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИ - KARDINALNI BROJEVI [КАРДІНАЛНІ БРОЄВІ]
0 нуль- nula [нула]
1 один- jedan [едан]
2 два- dva [два]
3 три- tri [трi]
4 чотири- cetiri [четiрi]
5 п’ять - pet [пет]
6 шiсть- ?est [шест]
7 сiм- sedam [седам]
8 вiсiм- osam [осам]
9 дев’ять- devet [девет]
10 десять- deset [десет]
11 одинадцять- jedanaest [еданаест]
12 дванадцять- dvanaest [дванаест]
13 тринадцять- trinaest [трiнаест]
14 чотирнадцять – cetrnaest [четрнаест]
15 п’ятнадцять- petnaest [петнаест]
16 шiстнадцять- ?esnaest [шеснаест]
17 сiмнадцять - sedamnaest [седамнаест]
18 вiсiмнадцять - osamnaest [осамнаест]
19 дев’ятнадцять -devetnaest [деветнаест]
20 двадцять - dvadeset [двадесет]
21 двадцять один - dvadeset jedan [двадесет едан]
30 тридцять - trideset [трiдесет]
40 сорок – cetrdeset[четрдесет]
50 п’ятдесят - pedeset [педесет]
60 шiстдесят – ?ezdeset[шездесет]
70 сiмдесят – sedamdeset[седамдесет]
80 вiсiмдесят – osamdeset[осамдесет]
90 дев’яносто – devedeset[деведесет]
100 сто - sto [сто]
200 двiстi – dvjesto[двесто]
300 триста - tristo [трiсто]
400 чотириста – cetristo[четрiсто]
500 п’ятсот - petsto [петсто]
600 шiстсот - ?esto [шесто]
700 сiмсот - sedamsto [седамсто]
800 вiсiмсот - osamsto [осамсто]
900 дев’ятсот – devetsto[деветсто]
1000 тисяча - tisuca [тiсучя]
2000 двi тисячi - dvije tisuce [двiе тiсуче]
3000 три тисячi - tri tisuce[трi тiсуче]
3330 - tri tisuce tristo trideset [трi тiсуче трiсто трiдесет]
8022 - osam tisuca dvadeset dva [осам тiсучя двадесет два ]
55000 - pedeset pet tisuca [педесет пет тiсучя]
1 мiльйон – milion[мiл?он]
1 мiльярд – milijarda[мiлiярда]
ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ - REDNI BROJEVI [РЕДНІ БРОЄВІ]
Перший - prvi [првi]
Другий - drugi [другi]
Третiй - treci [тречi]
Четвертий - cetvrti [четвртi]
П’ятий - peti [петi]
Шостий - ?esti [шестi]
Сьомий - sedmi [седмi]
Восьмий - osmi [осмi]
Дев’ятий - deveti [деветi]
Десятий - deseti [десетi]
Одинадцятий - jedanaesti [еданаестi]
Дванадцятий - dvanaesti [дванаестi]
Тринадцятий - trinaesti [трiнаестi]
Чотирнадцятий - cetrnaesti [четрнаестi]
П’ятнадцятий - petnaesti [петнаестi]
Шiстнадцятий - ?esnaesti [шеснаестi]
Сiмнадцятий - sedamnaesti [седамнаестi]
Вiсiмнадцятий - osamnaesti [осамнаестi]
Дев’ятнадцятий - devetnaesti [деветнаестi]
Двадцятий - dvadeseti [двадесетi]
Тридцятий - trideseti [трiдесетi]
Дев’яностий - devedeseti [деведесетi]
Сотий - stoti [стотi]
1-тисячний - tisuciti [тiсучiтi]
МІРИ - MJERE [МЄРЕ]
1/3 третина - trecina [тречiна]
1/4 чверть - cetrvrt [четрврт]
3/4 три четвертi - tri cetvrti [трi четвртi]
1/5 одна п'ята - jedna petina [една петiна]
1/2 половина – polovina [половiна]
одна пара – par [пар]
один десяток - desetina [десетiна]
один раз - jedanput [еданпут]
два рази - dvaput [двапут]
сумма - broj [брой]
МІСЯЦІ РОКУ - MJESECI U GODINI [МЄСЕЦІ У ГОДІНІ]
Сiчень - sijecanj [сiечань]
Лютий - veljaca [веляча]
Березень – ozujak[ожуяк]
Квiтень - travanj [травань]
Травень - svibanj [свiбань]
Червень - lipanj [лiпань]
Липень - srpanj [српань]
Серпень - kolovoz [коловоз]
Вересень - rujan [руян]
Жовтень - listopad [лiстопад]
Листопад - studeni [студенi]
Грудень - prosinac [просiнац]
У груднi я поiду у Сплiт, щоб вiдсвяткувати Новий рiк.
U prosincu cu ici u Split na docek Nove Godine.
[У просiнцу чю iчi у Сплiт на дочек Нове Годiне]
У вереснi я iздивдоКиева вiдвiдати своiх друзiв.
U rujnu sam i?ao u Kijev da posjetim moje prijatelje.
[У руйну сам iшао у Кiев да посетiм мое прiятеле]
ЧОТИРИ ПОРИ РОКУ - CETIRI GODI?NJA DOBA [ЧЕТІРІ ГОДІШНЯ ДОБА]
весна - proljece [пролече]
лiто- ljeto [лето]
осiнь – jesen [есен]
зима - zima [зiма]
Цiеi зими я насолоджуюся горами.
Ove zime uzivam na planini.
[Ове зiме ужiвам на планiнi]
Наступноi весни я поiду на озеро.
Slijedeceg proljeca ici cu na jezero.
[Слiедечег пролечя iчi чю на езеро]
Восени я поiду у село.
Na jesen cu ici na selo.
[На есен чю iчi на село]
Минулого лiта я був на морi.
Pro?log ljeta sam bio na moru.
[Прошлог лета сам бiо на мору]
ПРИВІТАННЯ - CESTITKE [ЧЕСТІТКЕ]
Щасливого Нового Року!-Sretna Nova godina [Сретна Нова годiна]
Щасливого Великодня! -Sretan Uskrs [Сретан Ускрс]
З Днем народження!-Sretan rodendan [Сретан родьжендан]
Вiтаю з Днем Ангела!-Sretan imendan [Сретан iмендан]
Моi щирi вiтання iз отриманням диплома!-Moje iskrenecestitke za diplomu [Мое iскрене честiтке за дiплому]
НА КОРДОНІ - GRANICNI PRIJELAZ [ГРАНІЧНІ ПРІЄЛАЗ]
Вхiд/Вихiд – Ulaz/Izlaz [Улаз/Ізлаз]
Кордон – Granica [Гранiца]
Паспорт, будь ласка - Molim putovnicu [Молiм путовнiцу]
Куди iдете? - Gdje putujete? [Где путуете?]
Їду до Дубровника - Idem u Dubrovnik [Ідем у Дубровнiк]
Як довго ви там пробудете? -Koliko ostajete?[Колiко остаете?]
Пробуду там 5 днiв - Ostajem pet dana [Остаем пет дана]
У Вас е речi, якi слiд задекларувати? - Imate li ne?to za prijaviti? [Імате лi нешто за прiявiтi?]
Немаенiчого - Nemam ni?ta [Немам нiшта]
Термiн дii цього паспорта закiнчився - Ova putovnica je istekla [Ова путовнiца е iстекла]
Будь ласка, вiдкрийте багажник - Otvorite gepek, molim [Отворiте гепек, молiм]
Все в порядку, щасливоi дороги - Sve je u redu, sretan put [Све е у реду, сретан пут]
Митниця – Carina [Царiна]
Митна декларацiя - Carinska deklaracija [Царiнска декларацiя]
Пiдлягае розмитненню - Za carinu [За царiну]
Не пiдлягае розмитненню - Oslobodeno carine [Ослободьжено царiне]
ПОДОРОЖ АВТОМОБІЛЕМ - PUTOVANJE AUTOM [ПУТОВАНЄ АУТОМ]
Куди веде ця дорога? - Gdje vodi ovaj put? [Где водi овай пут?]
Тут можна припаркувати машину? - Moze li se parkirati ovdje? [Може лi се паркiратi овде?]
Ця дорога веде до...? - Ova cesta vodi u...? [Ова цеста водi у...?]
Якадорогадо… е найкоротшою? - Koji je najkraci put za…? [Коi е найкрачi пут за…?]
Перша (друга, третя) налiво/направо - Prva (druga, treca) lijevo/desno [Прва (друга, тречя) лiево/десно]
Де знаходиться найближчий до вас гараж? - Gdje je najbliza garaza? [Где е найблiжа гаража?]
Де знаходиться найближча до вас заправка? - Gdje je najbliza benzinskapumpa? [Где е найблiжа бензiнска пумпа?]
Повний бак, будь ласка - Pun rezervoar, molim [Пун резервоар, молiм]
Платити слiд в касi? - Moram platiti na kasi? [Морам платiтi на касi?]
Скiльки ще iхати до шосе? - Koliko jo? treba do autoceste? [Колiко йош треба до аутоцесте?]
Який номер телефону полiцii? - Koji je broj policije? [Коi е брой полiцiе?]
Порт далеко звiдси? - Je li luka daleko odavdje? [Є лi лука далеко одавде?]
Яка максимально допустима швидкiсть руху? - Koja je dozvoljena brzina? [Коя е дозволена брзiна]
АЕРОПОРТ - ZRACNA LUKA [ЗРАЧНА ЛУКА]
Менi потрiбно змiнити бронювання - Moram promijeniti rezervaciju [Морам промiенiтi резервацiю]
Коли вирушае перший лiтак до...? - Kada polazi prvi zrakoplov za...? [Када полазi првi зракоплов за...?]
Дайте менi мiсце бiля вiкна - Dajte mi mjesto do prozora [Дайте мi место до прозора]
Я б хотiв орендувати машину на три днi - Htio bih iznajmiti auto natri dana [Хтiо бiх iзнаймiтi ауто на трi дана]
Де я можу знайти поiзд/ таксi, щоб доiхати до мiста?- Gdje mogunacivlak/taxi za grad? [Где могу начi влак/таксi за град?]
Скiльки часу триватиме подорож? - Koliko traje put? [Колiко трае пут?]
Паспорт/ посвiдчення особи, будь ласка – Putovnicu/osobnu iskaznicu, molim [Путовнiцу/особну iсказнiцу, молiм]
Скiльки коштуе квиток в одну сторону/ в обидвi сторони? - Koliko ko?ta karta u jednom pravcu/povratna? [Колiко кошта карта у едном правцу/повратна?]
Де видаеться багаж? - Gdje se preuzima prtljaga? [Где се преузiма пртляга?]
Мiй багаж був пошкоджений - Moja prtljaga je o?tecena [Моя пртляга е оштечена]
Де вихiд/ вхiд? - Gdje se nalazi izlaz/ulaz? [Где се налазi iзлаз/улаз?]
ПОЇЗД - VLAK [ВЛАК]
Залiзнична станцiя - Zeljeznicki kolodvor[Железнiчкi колодвор]
Коли вирушае потяг? - Kad polazi vlak? [Кад полазi влак?]
Потяг запiзнюеться? - Vlak kasni? [Влак каснi?]
Це мiсце вiльне? - Da li je slobodno ovo mjesto? [Да лi е слободно ово место?]
Де знаходиться вагон-ресторан? - Gdje se nalazi vagon restoran? [Где се налазi вагон ресторан?]
Ми виходимо на наступнiй станцii- Silazimo na slijedecoj stanici [Сiлазiмо на слiедечьой станiцi]
З якоi платформи вирушае потяг до… - Sa kog perona polazi vlak za… [Са ког перона полазi влак за…]
Я хотiв би застрахувати мiй багаж - Zelim osigurati moju prtljagu [Желiм осiгуратi мою пртлягу]
Скiльки коштуе квиток в одну сторону до … -Koliko ko?ta karta ujednom pravcu za…[Колiко кошта карта у едном правцу за…]
Потяг iз… запiзнюеться? - Vlak iz...kasni? [Влак iз… каснi?]
Дайте менi, будь ласка, квиток в обидвi сторони до … у вагон 2-го класу -Dajte mi povratnu kartu za...u drugoj klasi [Дайте мi повратну карту за… у другой класi]
Потяг вирушае iз Центрального залiзничного вокзалу? - Vlak polazi sa glavnog kolodvora? [Влак полазi са главног колодвора?]
Потяг прибуде за розкладом? - Vlak dolazi na vrijeme? [Влак долазi на врiеме?]
Давайте присядемо в залi очiкування - Idemo da sjednemo u cekaonicu [Ідемо да седнемо у чекаонiцу]
АВТОБУС – AUTOBUS [АУТОБУС]
Автовокзал -Autobuski kolodvor [Аутобускi колодвор]
Де знаходиться автовокзал? - Gdje je autobuska stanica? [Где е аутобуска станiца?]
Моi дiти можуть подорожувати самостiйно? - Da li moja djeca mogu sama daputuju? [Да лi моя деца могу сама да путую?]
Скiльки багажу я можу взяти з собою? - Koliko prtljage mogu ponijeti? [Колiко пртляге могу понiетi?]
Скiльки ще зупинок до центру мiста? - Koliko imastanica do centra grada? [Колiко iма станiца до центра града?]
О котрiй годинi вiдправляеться останнiй/перший автобус до…? - U koliko polazizadnji/prvi autobus za…? [У колiко полазi заднi/првi аутобус за…?]
Чи можна перевозити домашнiх тварин? - Da li se mogu transportirati zivotinje? [Да лi се могу транспортiратi жiвотiне?]
Чи можу я вiдкрити вiкно? - Mogu li otvoriti prozor? [Могу лi отворiтi прозор?]
Цей автобус iде до… -Ovaj autobus ide za… [Овай аутобус iде за…]
Чи можу я змiнити дату рейсу? - Mogu li promijeniti datumputovanja? [Могу лi промiенiтi датум путованя?]
Чи можу я придбати квиток на автобус? - Mogu li kupiti kartu uautobusu? [Могу лi купiтi карту у аутобусу?]
ОБМІН ВАЛЮТИ – MJENJACNICA [МЄНЯЧНІЦА]
Де я можу знайти пункт обмiну валют? - Gdje mogu naci mjenjacnicu? [Где могу начi менячнiцу?]
Розмiняйте менi сто евро на куни-Promijenite mi sto eura u kune [Промiенiте мi сто еура у куне]
Дайте менi дрiбнi грошi - Dajte mi sitno [Дайте мi сiтно]
Розмiняйте менi куни на евро - Promijenite mi kune u eure [Промiенiте мi куне у еуре]
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=63011858) на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Sanja Pokrajac
Туристичний путiвник
та украiнсько-хорватський розмовник
Цей путiвник був створений мною не тiльки для того, щоб надати iнформацiю про iсторичнi пам'ятники i найкрасивiшi мiсця малознайомого туристам Сплiта, а й забезпечити iх необхiдними лiнгвiстичними iнструментами для вивчення хорватськоi мови, щоб вони мали можливiсть отримати повне задоволення вiд поiздки i могли б порозумiтися в будь-який ситуацii. Маю велику надiю, що створений мною путiвник буде корисним туристу, який бажае не тiльки побувати в малознайомих мiсцях, а й освоiти нову мову. Щасливоi дороги!
Саня Покраяц
Прекрасне мiсто Сплiт – Хорватiя
Туристичний путiвник
та украiнсько-хорватський розмовник
Переклад Оксана Риндiна
© 2020 - Саня Покраяц
Сплiт (Split)- це одне iз найчарiвнiших i найбiльш вiдвiдуваних мiст Середземномор'я. Це мiсто приваблюе багатьох туристiв з усього свiту своею гостиннiстю та смачними стравами, приготованими за домашнiми рецептами, архiтектурними пам’ятками, сакральним мистецтвом, нiчним життям i звичайно ж рiзноманiтнiстю пляжних розваг. З давних пiр найбiльш визначною пам’яткою був знаменитий палац римського iмператора Дiоклетiана (Dioklecijanova palaca [Дiоклецiянова палача]) та його архiтектура в римському стилi, один з мурiв якого безпосередньо виходить на набережну Сплiта i являе собою невеличке мiстечко в мiстi, побудоване з мармуру та бiлого каменю. Всерединi розташований справжнiй лабiринт, оточений древнiми стiнами висотою 26 метрiв, де розташованi такi релiгiйнi споруди, як собор Сан-Домнiо (Katedrala Svetog Dujma [Катедрала Светог Дуйма])та церква Сан-Мартiно в мiнiатюрi (Crkva Svetog Martina [Црква Светог Мартiна]) у пiвнiчнiй частинi фортечного комплексу. По периметру стiн Палаццо е чотири дверi. Центр Сплiта - це перистиль цього древнього Палацу, що являе собою центральну площу Палацу, навколо якоi в античнi часи було розташовано кiлька храмiв, побудованих на честь iмператора Дiоклетiана. Навiть вiдвiдавши його сьогоднi, ви можете уявити, яким пишним був палац у тi часи.
Варто вiдвiдати Хорватський морський музей (Pomorski muzej [Поморскi музей]), розташований у примiщеннi ХІХ столiття, що знаходиться у фортецi Грiпе (Tvrdava Gripe [Тврдьжява Грiпе]), етнографiчний музей всерединi Дiоклетiанового палацу та художнiй музей вiдомого хорватського скульптора Мештровича (Me?trovic). Неподалiк вiд центру знаходиться також Музей археологiчних знахiдок доiсторичного перiоду, епохи середньовiччя та ранньохристиянськоi доби. Обов’язково вiдвiдайте також музей мiста Сплiт, розташований у готичному палацi ХV столiття, який охоплюе всю iсторiю цього мiста. І нарештi, щоб пiзнати Сплiт та Далмацiю за допомогою органiв чуття, просто завiтайте до Музею почуттiв, атракцiони якого стирають межу мiж реальним та можливим.
У жодному разi не можна обiйти стороною пагорб Мар'ян (Marjan) з його садами i терасами, звiдки вiдкриваеться приголомшливий панорамний вид на мiсто i море.
Для активного вiдпочинку туристи вибирають похiд на гору Малi Козьяк (Mali Kozjak), яка розташована на висотi 1207 м. над рiвнем моря i височiе над Сплiтом - Мiстом Замкiв.
Прогулюючись по алеях Сплiта, ви безперечно помiтите велику статую Сан-Грегорiо (Sveti Grgur [Светi Гргур]), яка зображуе Святого як захисника хорватськоi католицькоi церкви. Як свiдчить iсторiя, досить доторкнутися до великого пальця ноги святого, щоб сповнилося твое бажання.
Знаменитi пляжi Сплiта - Бачвiце (Bacvice), Ежiнац (Jezinac), Жнян (Znjan) i Фiруле (Firule).
Органiзованi на вищому рiвнi також екскурсii та одноденнi поiздки для вiдвiдування островiв Брач (Brac), Шолта (?olta) або Хвар (Hvar), так званий знаменитий Блакитний грот (Modra ?pilja [Модра шпиля]). Обов'язково вiдвiдайте чудовi Плитвицкi озера (Plitvice [Плiтвiце]) i нацiональний парк водоспадiв Крк (Nacionalni park Krka [Нацiоналнi парк Крка]).
Поруч знаходиться наймилiше мiстечко Трогiр (Trogir), повнiстю побудоване з каменю i оточенеiз усiх сторiн прекрасними пляжами. Мiсто було включено до списку Всесвiтньоi спадщини ЮНЕСКО.
Одне з найбiльш захоплюючих пригод в Далмацii - рафтинг на рiчцi Цетiна (Cetina) з довжиною маршруту - 12 км.
Не далеко знаходяться, хоч i на територii Боснii i Герцеговини, красивi водоспади Кравiц (Kravice), мiсто Мостар (Mostar), з безлiччю базарiв в османському стилi та його знаменитий мiст - символ мiста i миру пiд час Останньоi вiйни на Балканах, а також Меджугор'е (Medugorje) - духовне мiсце, де з'явилася Дiва Марiя i яке вiдвiдуе багато вiруючих з усього свiту.
Столиця Хорватii - Загреб (Zagabria [Загабрiя]). Клiмат Далмацii - середземноморський з м'якою зимою i середньорiчною температурою близько 15 градусiв. Далмацiя - географiчний регiон, розташований на схiдному узбережжi Адрiатичного моря. На пiвнiчних рiвнинах Хорватii клiмат континентальний. На вiдмiну вiд самого пiвнiчного морського району Рiеки i Істрii, лiтнi шторми в Далмацii зустрiчаються набагато рiдше. Релiгiя в Хорватii характеризуеться перевагою християнства (католицизм). Хорватiя е частиною Європейського Союзу, а мiсцевою валютою е куна. Всi европейськi телефоннi картки зазвичай використовуються в Хорватii без додатковоi оплати.
Хорватська кухня
Велика кiлькiсть хорватських ресторанiв пропонуе широкий вибiр спиртних напоiв, приготованих у власних льохах. Чудовi граппи з лози - lozovaca [лозовача], грушi - v?gliamovka [вiльямовка], яблук - jabukovaca [ябуковаца], граппа з трав - travarica [траварiца] або з айви - dunjevaca [дуневача]. Є також багато вiдмiнних червоних i бiлих вин, таких як Мальвазiя (Malvazija), Дiнгач (Dingac), Пошип (Po?ip), Мушкат (Mu?kat) Мерло, Рислiнг (Rizling), Пiно Неро (Pinot nero), Совiньон (Sauvignon), Каберне (Cabernet) та iншi. Якщо говорити про хорватськi вина, крiм того, що iм були присудженi високi нагороди у багатьох мiжнародних конкурсах, найкраще iх описатиможливо, використовуючи слова одного хорватського виробника вин: «Якщо ви поважаете виноград на винограднику, виноград буде поважати вас у пляшцi».
Хорватськi делiкатеси в основному готуються на грилi переважно з усiх видiв свiжоi морськоi риби, а також з рiзних видiв м'яса i дичини (реберця, шашлик). Знаменита страва - сплiтська паштiцада (Splitska Pa?ticada), яка готуеться з м'яса телятини в соусi, приправленого лавровим листом, мускатним горiхом i перцем, подаеться з галушками (njoki [ньоккi]). Однiеюiз iсторичних хорватських страв е штруклi (?trukli) - рiзновид листкового тiста, яке начиняеться коров'ячим сиром i сметаною. Фiшпапрiкаш (Fi?paprika?) - це пряний гуляш з рiчковоi риби. До зимових можна вiднести такi страви як: варена рулька, приготована зi спецiями, квасоля зi свинячими реберцями, дювеч (djuvec) - свинина з запеченими овочами, рибний суп, пiта (pita) - тiсто для пiци з начинкою iз сиру, солона пiта з м'ясною начинкою (burek [бурек]), солоний овочевий пирiг, яблучний пирiг (jabukovaca [ябуковаца]). Характернi далматинськi солодощi - кроштули ( «kro?tule» [кроштуле]) - смажене листкове тiсто у виглядi бантика i обсипане цукровою пудрою; фрiтюлi (fritule [фрiтуле]) - невеликi смаженi кульки з дрiжджового тiста з родзинками; печиво «пандiшпань» (pandi?panj), просочене просекко i цукатами; смоквеняк (smokvenjak) - десерт з сушеного iнжиру, мигдалю, волоських горiхiв i спецiй; клашунi (kla?uni) - листкове тiсто з начинкою з мигдалю i лiкеру iз особливого виду троянди; парадiжет (Paradizet) - десерт зi збитих яець i молока, зовнi схожий на бiлi хмари; рожата (rozata) - крем з карамелi i рожевого лiкеру, а також багато iнших солодких делiкатес Далматii. У всiх ресторанах е також iталiйське меню, яке високо цiнуеться в Хорватii.
Примiтка: далi жирним шрифтом видiленi всi слова/ реченняукраiнською мовою, а також вимова вiдповiдних хорватських слiв/ речень.
ВІТАННЯ - POZDRAVI [Поздравi]
Ласкаво просимо - Dobro do?li [ Добро дошлi]
На здоров'я - Nazdravlje [Наздравле]
Добрий день- Dobar dan [Добар дан]
До побачення - Dovidenja [Довiдьженя]
Щасливоi дороги - Sretan put [Сретан пут]
БЕСІДА – RAZGOVORI [РАЗГОВОРІ]
Як поживаете? - Kako ste? [Какко сте?]
Дякую, добре. А ви? - Hvala, dobro, a Vi? [Хвала, добро, аВi?]
Ви мене розумiете? - Razumijete li me? [Раз?мiете лi ме?]
Я все розумiю - Sve razumijem - [Сверазумiем]
Ви розмовляете англiйською чи украiнською? - Govorite li engleski ili ukrajinski? [Говорiте лi енглескi iлi украiнскi?]
Так, я трохи розмовляю хорватською мовою - Da, govorim malo hrvatski [Да, говорiм мало хрватскi]
Я не розумiю- Ne razumijem [Не раз?мiем]
Як вимовляеться це слово? - Kako se izgovara ova rijec? [Какосеiсговара ова рiеч?]
Повторiть, будь ласка- Ponovite, molim Vas [Поновiте, молiм вас]
Як Вас звати? - Kako se zovete? [Какко се зовете?]
Мене звати… - Ja se zovem… [Я се зовем…]
Котра зараз година? - Koliko je sati? [Колiко е сатi?]
За десять хвилин восьма - Deset do osam [Десет до осам]
Зараз пiв на шосту - Sad je pet i pol [Сад е пет i пол]
Чверть на десяту - Devet i kvarat [Девет i кварат]
Яка зараз погода? - Kakvo je vrijeme? [Какво е врiеме?]
Сьогоднi чудовий день - Danas je divan dan [Данас е дiван дан]
Коли ми можемо зустрiтись? - Kada se mozemo vidjeti? [Када се можемо вiдетi?]
Де ми можемо зустрiтись? - Gdje se mozemo naci? [Где се можемо начi?]
Я живу в… - Ja zivim u... [Я жiвiм у…]
Скiльки тобi рокiв? - Koliko ima? godina? [Колiко iмаш годiна?]
Так/Нi, дякую– Da/Ne, hvala [Да/Не, хвала]
Ви коли-небудь були в Украiнi? -Jeste li ikada bili u Hrvatskoj/ u Ukrajini? [Єсте лi ?када бiлi у Хрватской/ у Украiнi?]
Радий знайомству з Вами - Drago mi je ?to smo se upoznali [Драго мi е што смо се ?позналi]
Побачимося сьогоднi ввечерi? - Vidimo se veceras? [Вiдiмо се вечерас?]
Вибачте- Oprostite [Опростiте]
Будь ласка- Molim [Молiм]
Сьогоднi - 1 сiчня - Danas je prvi sijecanj [Данас е првi сiечань]
Щасливого Нового року! - Sretna Nova godina [Стретна Нова годiна]
З Днем народження!- Sretan rodendan [Стретан родьжендан]
Я народився/народилася 10 лютого – Roden/rodena sam desetogveljace [Родьжен/родьжена сам десетог веляче]
Менi 30 рокiв, а тобi? - Imam trideset godina, a ti? [Імам тр?десет годiна, а тi?]
Я неодружений - Nisam ozenjen [Нiсам оженен]
Я представляю тобi мого друга -Predstavicu ti mog prijatelja [Представiчю тi мог прiятеля]
Ми нiколи не зустрiчалися з вами ранiше? - Jesmo li se vec vidjeli? [Єсмо лi се вечь в?делi?]
Скiльки тобi рокiв? - Koliko ima? godina? [Колiко iмаш годiна?]
Як гадаеш, скiльки менi рокiв? - Koliko mi daje?? [Колiко мi даеш?]
Гадаю, тобi 25 рокiв -Dao bih ti dvadeset pet godina [Дао бiх тi двадесет пет годiна]
Ви дуже люб'язнi - Vi ste puno ljubazni [Вi сте пуно лю?базнi]
Ми можемо зустрiтися сьогоднi ввечерi? -Mozemo li se vidjeti veceras? [Можемо лi се в?детi вечерас?]
Це кохання з першого погляду - To je ljubav na prvi pogled [То е любав на првi поглед]
Я заiду за тобою на автомобiлi - Doci cu autom po tebe [Дочi чю аутом по тебе]
Можеш менi дати свiй номер телефону? - Mogu li dobiti tvoj brojtelefona? [Могу лi добiтi твой брой телефона?]
Обiдаемо разом - Rucajmo zajedno [Р?чаймо заедно]
Давай пiдемо прогуляемося? - Hocemo li pro?etati? [Хочемо лi прошетатi?]
Я вибачаюся за запiзнення - Oprostite ?to kasnim [Опростiте што каснiм]
Потанцюймо? - Hocemo li plesati? [Хочемо лi плесатi]
Це був чудовий вечiр - Veceras je bilo lijepo [Вечерас е бiло лепо]
Дякую за Вашу/твою гостиннiсть - Hvala na va?em/tvomgostoprimstvu [Хвала на вашем/твом гостопрiмству]
Вона твоя дiвчина? - Ona je tvoja djevojka? [Она е твоя де?войка?]
Вiн мiй брат - On je moj brat [Он е мой брат]
До зустрiчi у суботу о… - Vidimo se u subotu u... [Вiдiмо сеусуботу у...]
Менi дуже шкода, але я не можу прийти - Zao mi je, ne mogu doci [Жаомi е, не м?гу дочi]
Я радий знайомству з тобою - Drago mi je ?to sam te upoznao [Драгомi е што сам теупо?знао]
КІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИ - KARDINALNI BROJEVI [КАРДІНАЛНІ БРОЄВІ]
0 нуль- nula [нула]
1 один- jedan [едан]
2 два- dva [два]
3 три- tri [трi]
4 чотири- cetiri [четiрi]
5 п’ять - pet [пет]
6 шiсть- ?est [шест]
7 сiм- sedam [седам]
8 вiсiм- osam [осам]
9 дев’ять- devet [девет]
10 десять- deset [десет]
11 одинадцять- jedanaest [еданаест]
12 дванадцять- dvanaest [дванаест]
13 тринадцять- trinaest [трiнаест]
14 чотирнадцять – cetrnaest [четрнаест]
15 п’ятнадцять- petnaest [петнаест]
16 шiстнадцять- ?esnaest [шеснаест]
17 сiмнадцять - sedamnaest [седамнаест]
18 вiсiмнадцять - osamnaest [осамнаест]
19 дев’ятнадцять -devetnaest [деветнаест]
20 двадцять - dvadeset [двадесет]
21 двадцять один - dvadeset jedan [двадесет едан]
30 тридцять - trideset [трiдесет]
40 сорок – cetrdeset[четрдесет]
50 п’ятдесят - pedeset [педесет]
60 шiстдесят – ?ezdeset[шездесет]
70 сiмдесят – sedamdeset[седамдесет]
80 вiсiмдесят – osamdeset[осамдесет]
90 дев’яносто – devedeset[деведесет]
100 сто - sto [сто]
200 двiстi – dvjesto[двесто]
300 триста - tristo [трiсто]
400 чотириста – cetristo[четрiсто]
500 п’ятсот - petsto [петсто]
600 шiстсот - ?esto [шесто]
700 сiмсот - sedamsto [седамсто]
800 вiсiмсот - osamsto [осамсто]
900 дев’ятсот – devetsto[деветсто]
1000 тисяча - tisuca [тiсучя]
2000 двi тисячi - dvije tisuce [двiе тiсуче]
3000 три тисячi - tri tisuce[трi тiсуче]
3330 - tri tisuce tristo trideset [трi тiсуче трiсто трiдесет]
8022 - osam tisuca dvadeset dva [осам тiсучя двадесет два ]
55000 - pedeset pet tisuca [педесет пет тiсучя]
1 мiльйон – milion[мiл?он]
1 мiльярд – milijarda[мiлiярда]
ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ - REDNI BROJEVI [РЕДНІ БРОЄВІ]
Перший - prvi [првi]
Другий - drugi [другi]
Третiй - treci [тречi]
Четвертий - cetvrti [четвртi]
П’ятий - peti [петi]
Шостий - ?esti [шестi]
Сьомий - sedmi [седмi]
Восьмий - osmi [осмi]
Дев’ятий - deveti [деветi]
Десятий - deseti [десетi]
Одинадцятий - jedanaesti [еданаестi]
Дванадцятий - dvanaesti [дванаестi]
Тринадцятий - trinaesti [трiнаестi]
Чотирнадцятий - cetrnaesti [четрнаестi]
П’ятнадцятий - petnaesti [петнаестi]
Шiстнадцятий - ?esnaesti [шеснаестi]
Сiмнадцятий - sedamnaesti [седамнаестi]
Вiсiмнадцятий - osamnaesti [осамнаестi]
Дев’ятнадцятий - devetnaesti [деветнаестi]
Двадцятий - dvadeseti [двадесетi]
Тридцятий - trideseti [трiдесетi]
Дев’яностий - devedeseti [деведесетi]
Сотий - stoti [стотi]
1-тисячний - tisuciti [тiсучiтi]
МІРИ - MJERE [МЄРЕ]
1/3 третина - trecina [тречiна]
1/4 чверть - cetrvrt [четрврт]
3/4 три четвертi - tri cetvrti [трi четвртi]
1/5 одна п'ята - jedna petina [една петiна]
1/2 половина – polovina [половiна]
одна пара – par [пар]
один десяток - desetina [десетiна]
один раз - jedanput [еданпут]
два рази - dvaput [двапут]
сумма - broj [брой]
МІСЯЦІ РОКУ - MJESECI U GODINI [МЄСЕЦІ У ГОДІНІ]
Сiчень - sijecanj [сiечань]
Лютий - veljaca [веляча]
Березень – ozujak[ожуяк]
Квiтень - travanj [травань]
Травень - svibanj [свiбань]
Червень - lipanj [лiпань]
Липень - srpanj [српань]
Серпень - kolovoz [коловоз]
Вересень - rujan [руян]
Жовтень - listopad [лiстопад]
Листопад - studeni [студенi]
Грудень - prosinac [просiнац]
У груднi я поiду у Сплiт, щоб вiдсвяткувати Новий рiк.
U prosincu cu ici u Split na docek Nove Godine.
[У просiнцу чю iчi у Сплiт на дочек Нове Годiне]
У вереснi я iздивдоКиева вiдвiдати своiх друзiв.
U rujnu sam i?ao u Kijev da posjetim moje prijatelje.
[У руйну сам iшао у Кiев да посетiм мое прiятеле]
ЧОТИРИ ПОРИ РОКУ - CETIRI GODI?NJA DOBA [ЧЕТІРІ ГОДІШНЯ ДОБА]
весна - proljece [пролече]
лiто- ljeto [лето]
осiнь – jesen [есен]
зима - zima [зiма]
Цiеi зими я насолоджуюся горами.
Ove zime uzivam na planini.
[Ове зiме ужiвам на планiнi]
Наступноi весни я поiду на озеро.
Slijedeceg proljeca ici cu na jezero.
[Слiедечег пролечя iчi чю на езеро]
Восени я поiду у село.
Na jesen cu ici na selo.
[На есен чю iчi на село]
Минулого лiта я був на морi.
Pro?log ljeta sam bio na moru.
[Прошлог лета сам бiо на мору]
ПРИВІТАННЯ - CESTITKE [ЧЕСТІТКЕ]
Щасливого Нового Року!-Sretna Nova godina [Сретна Нова годiна]
Щасливого Великодня! -Sretan Uskrs [Сретан Ускрс]
З Днем народження!-Sretan rodendan [Сретан родьжендан]
Вiтаю з Днем Ангела!-Sretan imendan [Сретан iмендан]
Моi щирi вiтання iз отриманням диплома!-Moje iskrenecestitke za diplomu [Мое iскрене честiтке за дiплому]
НА КОРДОНІ - GRANICNI PRIJELAZ [ГРАНІЧНІ ПРІЄЛАЗ]
Вхiд/Вихiд – Ulaz/Izlaz [Улаз/Ізлаз]
Кордон – Granica [Гранiца]
Паспорт, будь ласка - Molim putovnicu [Молiм путовнiцу]
Куди iдете? - Gdje putujete? [Где путуете?]
Їду до Дубровника - Idem u Dubrovnik [Ідем у Дубровнiк]
Як довго ви там пробудете? -Koliko ostajete?[Колiко остаете?]
Пробуду там 5 днiв - Ostajem pet dana [Остаем пет дана]
У Вас е речi, якi слiд задекларувати? - Imate li ne?to za prijaviti? [Імате лi нешто за прiявiтi?]
Немаенiчого - Nemam ni?ta [Немам нiшта]
Термiн дii цього паспорта закiнчився - Ova putovnica je istekla [Ова путовнiца е iстекла]
Будь ласка, вiдкрийте багажник - Otvorite gepek, molim [Отворiте гепек, молiм]
Все в порядку, щасливоi дороги - Sve je u redu, sretan put [Све е у реду, сретан пут]
Митниця – Carina [Царiна]
Митна декларацiя - Carinska deklaracija [Царiнска декларацiя]
Пiдлягае розмитненню - Za carinu [За царiну]
Не пiдлягае розмитненню - Oslobodeno carine [Ослободьжено царiне]
ПОДОРОЖ АВТОМОБІЛЕМ - PUTOVANJE AUTOM [ПУТОВАНЄ АУТОМ]
Куди веде ця дорога? - Gdje vodi ovaj put? [Где водi овай пут?]
Тут можна припаркувати машину? - Moze li se parkirati ovdje? [Може лi се паркiратi овде?]
Ця дорога веде до...? - Ova cesta vodi u...? [Ова цеста водi у...?]
Якадорогадо… е найкоротшою? - Koji je najkraci put za…? [Коi е найкрачi пут за…?]
Перша (друга, третя) налiво/направо - Prva (druga, treca) lijevo/desno [Прва (друга, тречя) лiево/десно]
Де знаходиться найближчий до вас гараж? - Gdje je najbliza garaza? [Где е найблiжа гаража?]
Де знаходиться найближча до вас заправка? - Gdje je najbliza benzinskapumpa? [Где е найблiжа бензiнска пумпа?]
Повний бак, будь ласка - Pun rezervoar, molim [Пун резервоар, молiм]
Платити слiд в касi? - Moram platiti na kasi? [Морам платiтi на касi?]
Скiльки ще iхати до шосе? - Koliko jo? treba do autoceste? [Колiко йош треба до аутоцесте?]
Який номер телефону полiцii? - Koji je broj policije? [Коi е брой полiцiе?]
Порт далеко звiдси? - Je li luka daleko odavdje? [Є лi лука далеко одавде?]
Яка максимально допустима швидкiсть руху? - Koja je dozvoljena brzina? [Коя е дозволена брзiна]
АЕРОПОРТ - ZRACNA LUKA [ЗРАЧНА ЛУКА]
Менi потрiбно змiнити бронювання - Moram promijeniti rezervaciju [Морам промiенiтi резервацiю]
Коли вирушае перший лiтак до...? - Kada polazi prvi zrakoplov za...? [Када полазi првi зракоплов за...?]
Дайте менi мiсце бiля вiкна - Dajte mi mjesto do prozora [Дайте мi место до прозора]
Я б хотiв орендувати машину на три днi - Htio bih iznajmiti auto natri dana [Хтiо бiх iзнаймiтi ауто на трi дана]
Де я можу знайти поiзд/ таксi, щоб доiхати до мiста?- Gdje mogunacivlak/taxi za grad? [Где могу начi влак/таксi за град?]
Скiльки часу триватиме подорож? - Koliko traje put? [Колiко трае пут?]
Паспорт/ посвiдчення особи, будь ласка – Putovnicu/osobnu iskaznicu, molim [Путовнiцу/особну iсказнiцу, молiм]
Скiльки коштуе квиток в одну сторону/ в обидвi сторони? - Koliko ko?ta karta u jednom pravcu/povratna? [Колiко кошта карта у едном правцу/повратна?]
Де видаеться багаж? - Gdje se preuzima prtljaga? [Где се преузiма пртляга?]
Мiй багаж був пошкоджений - Moja prtljaga je o?tecena [Моя пртляга е оштечена]
Де вихiд/ вхiд? - Gdje se nalazi izlaz/ulaz? [Где се налазi iзлаз/улаз?]
ПОЇЗД - VLAK [ВЛАК]
Залiзнична станцiя - Zeljeznicki kolodvor[Железнiчкi колодвор]
Коли вирушае потяг? - Kad polazi vlak? [Кад полазi влак?]
Потяг запiзнюеться? - Vlak kasni? [Влак каснi?]
Це мiсце вiльне? - Da li je slobodno ovo mjesto? [Да лi е слободно ово место?]
Де знаходиться вагон-ресторан? - Gdje se nalazi vagon restoran? [Где се налазi вагон ресторан?]
Ми виходимо на наступнiй станцii- Silazimo na slijedecoj stanici [Сiлазiмо на слiедечьой станiцi]
З якоi платформи вирушае потяг до… - Sa kog perona polazi vlak za… [Са ког перона полазi влак за…]
Я хотiв би застрахувати мiй багаж - Zelim osigurati moju prtljagu [Желiм осiгуратi мою пртлягу]
Скiльки коштуе квиток в одну сторону до … -Koliko ko?ta karta ujednom pravcu za…[Колiко кошта карта у едном правцу за…]
Потяг iз… запiзнюеться? - Vlak iz...kasni? [Влак iз… каснi?]
Дайте менi, будь ласка, квиток в обидвi сторони до … у вагон 2-го класу -Dajte mi povratnu kartu za...u drugoj klasi [Дайте мi повратну карту за… у другой класi]
Потяг вирушае iз Центрального залiзничного вокзалу? - Vlak polazi sa glavnog kolodvora? [Влак полазi са главног колодвора?]
Потяг прибуде за розкладом? - Vlak dolazi na vrijeme? [Влак долазi на врiеме?]
Давайте присядемо в залi очiкування - Idemo da sjednemo u cekaonicu [Ідемо да седнемо у чекаонiцу]
АВТОБУС – AUTOBUS [АУТОБУС]
Автовокзал -Autobuski kolodvor [Аутобускi колодвор]
Де знаходиться автовокзал? - Gdje je autobuska stanica? [Где е аутобуска станiца?]
Моi дiти можуть подорожувати самостiйно? - Da li moja djeca mogu sama daputuju? [Да лi моя деца могу сама да путую?]
Скiльки багажу я можу взяти з собою? - Koliko prtljage mogu ponijeti? [Колiко пртляге могу понiетi?]
Скiльки ще зупинок до центру мiста? - Koliko imastanica do centra grada? [Колiко iма станiца до центра града?]
О котрiй годинi вiдправляеться останнiй/перший автобус до…? - U koliko polazizadnji/prvi autobus za…? [У колiко полазi заднi/првi аутобус за…?]
Чи можна перевозити домашнiх тварин? - Da li se mogu transportirati zivotinje? [Да лi се могу транспортiратi жiвотiне?]
Чи можу я вiдкрити вiкно? - Mogu li otvoriti prozor? [Могу лi отворiтi прозор?]
Цей автобус iде до… -Ovaj autobus ide za… [Овай аутобус iде за…]
Чи можу я змiнити дату рейсу? - Mogu li promijeniti datumputovanja? [Могу лi промiенiтi датум путованя?]
Чи можу я придбати квиток на автобус? - Mogu li kupiti kartu uautobusu? [Могу лi купiтi карту у аутобусу?]
ОБМІН ВАЛЮТИ – MJENJACNICA [МЄНЯЧНІЦА]
Де я можу знайти пункт обмiну валют? - Gdje mogu naci mjenjacnicu? [Где могу начi менячнiцу?]
Розмiняйте менi сто евро на куни-Promijenite mi sto eura u kune [Промiенiте мi сто еура у куне]
Дайте менi дрiбнi грошi - Dajte mi sitno [Дайте мi сiтно]
Розмiняйте менi куни на евро - Promijenite mi kune u eure [Промiенiте мi куне у еуре]
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=63011858) на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Sanja Pokrajac
Тип: электронная книга
Жанр: Отдых, туризм
Язык: на украинском языке
Издательство: TEKTIME S.R.L.S. UNIPERSONALE
Дата публикации: 16.04.2024
Отзывы: Пока нет Добавить отзыв
О книге: Туристичний путівник