Главная страница | Зарубежная образовательная литература | Белградський Шарм

Белградський Шарм
Sanja Pokrajac
Присвячено Белграду: взявши деякi твоi роки, буква за буквою, я почала об'еднувати свiти. Саня Перший путiвник, повнiстю написаний у двох алфавiтах: кирилицею та латиницею, який е також посiбником з iсторичних та розважальних мiст, розмовником та пiдручником спрощеноi граматики для кращого розумiння сербськоi мови та офiцiйного кириличного письма. Великий сербський романiст та художник Момо Капор сказав: ”Белград не е в Белградi, тому що Белград, насправдi, не мiсто, а метафора життя.” Вам не залишаеться iншого, як спостерiгати за нiччю, яка ховаеться пiд шкiрою дня та навпаки, i вiдкривати для себе Белград, якого ви нiколи не очiкували.

Саня Покраяч
Белградський Шарм

Саня Покраяч

Белградський Шарм
Столиця Сербii

Путiвник та розмови сербською у двох алфавiтах

Переклад Галини Полтарас

© 2020 – Саня Покраяч
Белград не е в Белградi, тому що Белград, насправдi, не мiсто, а метафора життя.
    (Момо Капор)

Для найкращого розумiння офiцiйного сербського написання, кожне речення та кожне слово в словнику будуть написанi двома алфавiтами, кирилицею та латиницею, з вiдповiдною вимовою украiнською та з украiнськими символами.
Столиця Сербii розташована на перетинi двох рiк – Сави та Дунаю – та е одним з найчарiвнiших та найвiдвiдуванiших мiст Схiдноi Європи. Вона приваблюе багатьох туристiв з усього свiту величезною гостиннiстю сербського народу, вiдмiнною гастрономiею, iсторичною архiтектурою, сакральним мистецтвом та, звичайно, безперервними розвагами. Життевiсть цього мiста справдi надзвичайна. Проходячи найвiдомiшою белградською вулицею, Кнез Михаjлова-Knez Mihajlova (Кнез Михайлова), де розташованi музеi, виставки та культурнi центри, або Скадарлиjа-Skadarlija (Скадарлiя) з ii богемним шармом, тавернами та ресторанами, можливо почути живу музику не тiльки духових оркестрiв, а також саксофони, скрипки та контрабаси, якi грають джаз, блюз, класичну музику або рок. Це неймовiрне, справжне злиття музики, мов усього свiту та людей рiзного вiку, якi танцюють та розважаються до свiтанку. На рiчцi Сава е безлiч клубiв, деякi з них найсучаснiшi, якi побудованi на плотах пiд назвою «сплавовi», де усю нiч танцюють пiд музику рок, техно, фолк та поп. Зона для плавання розташована на пiвостровi рiчцi Сава, який називаеться Ада Циганлиjа-Ada Ciganlija (Ада Циганлiя), де розвага також гарантована в усi пори року. Також варто побачити Белградську Фортецю (Калемегдан-Kalem?gdan) з ii виставками пiд голим небом. Щоб краще дiзнатися iсторii цього мiста, потрiбен цiлий день. Побачити пiдземнi римськi колодязi, церкву Ружица-Ruzica (Ружиця), каземати, iншi пiдземнi середовища та колекцiю, яка протягом 70 рокiв приваблюе туристiв своею експозицiею танкiв та важкоi артилерii. Також слiд побачити мозаiку зоопарку.  Це мозаiки, якi виконанi, найбiльш, зi скла та камiння на басейнi Калемегдана студентами з Белграда та представляють галерею з 440 мозаiк усiх тварин у свiтi.  Вулиця Теразиjе-Terazije (Теразiе) – серце Белграду – i, якщо ви знаходитися поруч з будинком №20 та чуете ноти фортепiано, зайдiть та скуштуйте знаменитий десерт Москва шнит-Moskva ?nit (Москва Шнiт), зроблений з вершкiв, мигдалю, вишень та ананасiв, вiзитна картка iсторичного та прекрасного готелю Москва-Moskva (Москва). У парку Ташмаjдан-Ta?majdan, (Ташмайдан) знаходиться Церква Святого Марка та Храм Трьох Святих, який також називають Руською Церквою на згадку про багатьох росiян, якi iммiгрували до Белграда пiсля Жовтневоi революцii.

Варта дослiдження також iсторична печера Ресава-Resava (Ресава) у селi Јеловац-Jelovaz (Йеловац). Крипта Храму Светог Саве – Hram Svetog Save (Храму Святого Савви) не потребуе додаткових слiв. Історичний музей Югославii був спецiально побудований мiстом Белградом щоб зробити подарунок президенту Югославii Тiто. На вулицi Крунска-Krunska (Крунска) за №51 знаходиться iнтерактивний музей Nikola Tesla-Никола Тесла (Нiколи Тесли) з колекцiею посмертних масок великого сербського вченого та урною з його прахом. Не пропустить Гардош кула-Gardo? kula (Гардош Кула), вежу, збудовану з чотирьох монументальних веж, присвячену святкуванню 1000 рокiв угорськоi держави та Zemun-Земун (Земун), землю Габсбургiв, найбiльший з 17 районiв Белграду. Мiське нiчне життя джазу, блюзу та естрадноi найсучаснiшоi музики зосереджене в комплексi примiщень, створених на просторах колишньоi пивоварнi на вулицi Цетинска-Cetinjska, (Цетинська) за №15.
Сербський народ – спокiйний та гостинний. Релiгiя – переважно православна. Валютою краiни е сербський динар (RSD). Мiський транспорт добре органiзований, послуги таксi не коштують надто дорого. Для тих, хто мае зупинитися у Белградi з будь-якоi причини, не буде занадто складно знайти квартиру навiть бiля центру за низькими цiнами. Щоб завжди мати Інтернет, просто купуйте номер сербського постачальника.

Сербська гастрономiя
Велика кiлькiсть сербських ресторанiв пропонують широкий вибiр алкогольних напоiв, зроблених на мiсцевих винницях. Серби добре вiдомi тим, що виробляють граппу зi слив – шливовица-?ljivovica (шливовiца), з лози – лозовача-lozovaca (лозовача), з груш –  виламовка-viljamovka (вiл’ямовка), з яблук – jабуковача-jabukovaca (ябуковача), з трав – траварица-travarica (траварiца), з айви – дуневача-dunjevaca (дун’евача), з абрикосу – каjсиjевача-kajsijevaca (кайсiевача) та багато iнших. Вибiр вiдмiнних вин, зроблених мiсцевими жителями, також дуже широкий – Мерло, Совiньйон, Каберне, Морава, Tamjanika – Tami?nica (Там’янiка), Реджент.
Сербськi страви – це здебiльшого тi, що виготовляються на грилi зi змiшаних видiв м’яса та рiзноманiтнiшi рецепти на базi м’яса, та знаменитi cevapi – cievapi (чевапчичi або кебапи – фрикадельки з бiлим хлiбом пiтою) та каjмак – kajmak (каймак), м’який сир, дуже вiдомий у Сербii. Дуже смачний стейк Караhорhе – Karadjordje (Караджорджева шнiцла) з телятини. Зимова страва – знаменита  сарма-s?rma (сарма – м’яснi рулетики в капустяному листi), або перець, фарширований м’ясом, варена гомiлка зi спецiями, квасоля зi свинячими ребрами, hувеч-djuvec (джувеч – свинина з запеченими овочами), рибний суп, смажена риба, ajvar – a?var (айвар – знаменитий соус з болгарського перцю), пiта – тонкий, круглий, плоский, прiсний хлiб, наповнений сиром гибаница-gibanica (гiбаниця), пiта з м’ясом бурек – burek (бурек), з овочами зеланица – zeljanica (зел’яниця), або з яблуками jабуковача – jabukovaca (ябуковача). Туршиjа – Tur?ija (туршiя) це сумiш кислих овочiв в салатi. Баклава-Bakl?va (баклава) – це десерт з горiхами в листковому тiстi. Та, щоб перетравити усе це, необхiдно закiнчити, спробувавши шприцер-?pricer (шприцер), який роблять з бiлого вина та мiнеральноi води. В усiх ресторанах Сербii ви будете вiдчувати себе як вдома, тому що сербська кухня дуже схожа на украiнську.
В Сербii офiцiйно користуються кириличним сербським алфавiтом, який складаеться з 30 букв:

A, a (А)
Б,б (Б)
В,в (В)
Г,г (Г)
Д,д (Д)
Ђ,h (Джi)
Е,е (E)
Ж,ж (Ж)
З,з (З)
И,и (I)
Ј,j (Й)
К,к (K)
Л,л (Л)
Љ,л (Ль)
М,м (М)
Н, н (Н)
Њ, н (Нь)
О, о (O)
П, п (П)
Р, р (Р)
С, с  (С)
Т, т (T)
Ћ, h (Ч)
У, у (У)
Ф, ф (Ф)
Х, х (Х)
Ц, ц (Ц)
Ч, ч (Ч)
Џ, u (Дж)
Ш, ш (Ш)

Хоча офiцiйний алфавiт в Сербii – кирилиця, латиниця також дуже поширена.
N.B. Жирним шрифтом будуть видiленi слова та фрази украiнською мовою та вiдносна вимова тексту, перекладеного на сербський. Для найкращого розумiння сербськоi мови та для легкого розпiзнавання слiв/фраз, написаних кирилицею (наприклад, автобуснi зупинки, маршрути руху тощо) а також щоб вмiти писати необхiднi повiдомлення (смс, електронна пошта тощо), всi слова будуть написанi обома алфавiтами – кирилицею та латиницею.

ВІТАННЯ/ПОЗДРАВИ/POZDRAVI/ПОЗДРАВИ
Ласкаво просимо/Добро дошли/Dobro do?li/ Добро дошлi
На здоров’я/ Наздравле/Nazdravlje/ Наздравл’е
Добридень / Dobar dan/ Добар дан/ Добар дан
До побачення /Довиhена / Dovidenja / Довiдженя
Чудовоi поiздки / Среhан пут / Srecan put/ Сречан пут

РОЗМОВИ/РАЗГОВОРИ /RAZGOVORI/РАЗГОВОРИ
Як справи? /Како сте?/Kako ste? /Kако сте?
Добре, дякую, а Ви?/Хвала, добро, а Ви?/Hvala, dobro, a Vi?/Хвала, добро, а Ви?
Ви розумiете мене?/Разумете ли ме?/Razumete li me?/Разумете лi ме?
Я все розумiю /Све разумем / Sve razumem / Све разумем.
Ви розмовляете англiйською чи украiнською мовою? /Говорите ли енглески или украjински? / Govorite li engleski ili ukrajinski? / Говорите лi енглескi iлi украiнскi?
Так, я трохи розмовляю по-сербськи. / Да, говорим мало српски / Da, govorim malo srpski / Да, говорiм мало српскi.
Не розумiю / Не разумем / Ne razumem / Не разумем.
Як вимовляеться це слово? / Како се изговара ова реч? Kako se izgovara ova rec? Како се iзговара ова реч?
Повторить, будь ласка./ Поновите, молим Вас / Ponovite, molim Vas / Поновите, молiм вас.
Як вас звати? / Како се зовете? / Kako se zovete?/ Како се совете?
Мене звати…/ Ја се зовем…/Ja se zovem…/Я се зовем…
Котра година? Колико jе сати? Koliko je sati? Колiко е сати?
За десять вiсьма/Десет до осам/ Deset do osam/ Десет до осам.
Пiв на шосту/ Пет и тридесет/ Pet i trideset/ Пет i тридесет.
Чверть на десяту/Девет и петнаест/ Devet i petnaest/ Девет i петнаест.
Яка погода?/ Какво jе време?/Kakvo je vreme? Какво е време?
Сьогоднi прекрасний день/Данас jе предиван дан/ Danas je predivan dan/ Данас е предiван дан.
Коли ми можемо побачитеся?/Када се можемо видети?/Kada se mozemo videti? Када се можемо вiдетi?
Де ми можемо зустрiтися?/Где се можемо наhи?/Gde se mozemo naci?/Где се можемо начi?
Я живу в… /Ја живим у… /Ja zivim u…/Я живим у…
Скiльки тобi рокiв?/Колико имаш година?/Koliko ima? godina?/Колiко iмаш годiна?
Так-нi, дякую/Да-Не, хвала/Da-Ne, hvala/Да-Не, хвала.
Ви коли-небудь бували в Украiнi?/Јесте ли икада били у Украjини?/Jeste li ikada bili u Ukrajini?/Йесте лi iкада бiлi у Украйiнi?
Щасливий був познайомитися з Вами/Драго ми jе што смо се упознали/Drago mi je ?to smo se upoznali/Драго мi е што смо се упозналi.
Побачимося ввечерi?/Видимо се вечерас?/Vidimo se veceras?/Вiдiмо се вечерас?
Вибачте/Извините/Izvinite/Ізвiнiте.
Будь ласка/Молим/Molim/Mолiм.
Сьогоднi Перше сiчня/Данас jе први jануар/Danas je prvi januar/Данас е првi януар.
Щасливого Нового Року/Среhна Нова година/Srecna Nova godina/Сречна Нова годiна.
З Днем народження/Среhан роhендан/Srecan rodendan/Сречан роджендан.
Я народився-народилася одинадцятого серпня/Роhен-роhена сам jеданаестог августа/Roden-rodena sam jedanaestog avgusta/Роджен-роджена сам еданаестог августа.
Менi тридцять рокiв, а тобi?/Имам тридесет година, а ти?/Imam trideset godina, a ti?/Імам тридесет годiна, а тi?
Я не одружений/Нисам оженен/Nisam ozenjen/Нiсам ожен’ен.
Я познайомлю тебе з моiм другом/Представиhу ти мог приjатела/Predstavicu ti mog prijatelja/Представiчу тi мог прiятеля.
Ми вже зустрiчалися?/Јесмо ли се веh видели?/Jesmo li se vec videli?/Єсмо лi се веч вiделi?
Скiльки тобi рокiв?/Колико имаш година?/Koliko ima? godina?/Колiко iмаш годiна?
Скiльки менi датимеш рокiв?/Колико ми даjеш?/Koliko mi daje??/Колiко мi даеш?
Я б тобi дав двадцять п’ять рокiв/Дао бих ти двадесет пет година/Dao bih ti dvadeset pet godina/Дао бих тi двадесет пет годiна
Ви дуже люб’язнi/Ви сте много лубазни/Vi ste mnogo ljubazni/Вi сте много л’юбазнi.
Ми можемо побачитися сьогоднi ввечерi?/Можемо ли се видети вечерас?/Mozemo li se videti veceras?/Можемо лi се вiдетi вечерас?
Це кохання з першого погляду/То jе лубав на први поглед/To je ljubav na prvi pogled/То е л’юбав на првi поглед.
Заiду за тобою машиною/Доhи hу аутом по тебе/Doci cu autom po tebe/ Дочi чу аутом по тебе.
Чи можу я мати твiй номер?/Могу ли добити твоj броj телефона?/Mogu li dobiti tvoj broj telefona?/Могу лi добiтi твой брой телефона?
Пообiдаемо разом/Ручаjмо заjедно/Rucajmo zajedno/Ручаймо заедно.
Ходiмо гуляти?/Хоhемо ли прошетати?/Hocemo li pro?etati?/Хочемо лi прошетати?
Прошу вибачення за затримку/Извините што касним/Izvinite ?to kasnim/Ізвiнiте што каснiм.
Будемо танцювати?/Хоhемо ли плесати?/Hocemo li plesati?/Хочемо лi плесати?
Це був чудовий вечiр/Вечерас jе било лепо/Veceras je bilo lepo/Вечерас е бiло лепо.
Дякую за вашу-твою гостиннiсть/Хвала на вашем-твом гостопримству/Hvala na va?em-tvom gostoprimstvu/Хвала на вашем-твом гостопримству.
Це твоя дiвчина?/Она jе твоjа девоjка?/Ona je tvoja devojka?/Она е твоя девойка?
Вiн мiй брат/Он jе моj брат/On je moj brat/Он е мой брат.
Побачимось у суботу о…/Видимо се у суботу у…/Vidimo se u subotu u…/Вiдiмо се у суботу у…
На жаль я не можу прийти/Жао ми jе, не могу доhи/ Zao mi je, ne mogu doci/Жао мi е, не могу дочi.
Щасливий був познайомитися з тобою/Драго ми jе да сам те упознао/ Drago mi je da sam te upoznao/Драго мi е да сам те упознао.

КАРДИНАЛЬНІ ЧИСЛА/КАРДИНАЛНИ БРОЈЕВИ/KARDINALNI BROJEVI/КАРДІНАЛЬНІ БРОЙЄВІ
0 нуль/нула/nula/нула
1 один/jедан/jedan/едан
2 два/два/dva/два
3 три/три/tri/трi
4 чотири/четири/cetiri/четирi
5 п’ять/пет/pet/пет
6 шiсть/шест/?est/шест
7 сiм/седам/ sedam/седам
8 вiсiм/осам/osam/осам
9 дев’ять/девет/devet/девет
10 десять/десет/deset/десет
11 одинадцять/jеданаест/jedanaest/еданаест
12 дванадцять/дванаест/dvanaest/дванаест
13 тринадцять/тринаест/trinaest/трiнаест
14 чотирнадцять/четрнаест/cetrnaest/четрнаест
15 п’янадцять/петнаест/petnaest/петнаест
16 шiстнадцять/шеснаест/?esnaest/шеснаест
17 сiмнадцять/седамнаест/sedamnaest/седамнаест
18 вiсiмнадцять/осамнаест/osamnaest/осамнаест
19 дев’ятнадцять/деветнаест/devetnaest/деветнаест
20 двадцять/двадесет/dvadeset/двадесет
21 двадцять один/двадесетjедан /dvadeset jedan/двадесет’едан
30 тридцять/тридесет/trideset/трiдесет
40 сорок/четрдесет/cetrdeset/четрдесет
50 п’ядесят/педесет/pedeset/педесет
60 sessanta/шездесет/?ezdeset/шездесет
70 сiмдесят/седамдесет/sedamdeset/седамдесет
80 вiсiмдесят/осамдесет/osamdeset/осамдесет
90 дев’яносто/деведесет/devedeset/деведесет
100 сто/сто/sto/сто
200 двiстi/двесто/dvesto/двесто
300 триста/тристо/tristo/тристо
400 чотириста/четристо/cetristo/четристо
500 п’ятьсот/петсто/petsto/петсто
600 шiстьсот/шесто/?esto/шесто
700 сiмсот /седамсто/sedamsto/седамсто
800 вiсiмсот/осамсто/osamsto/осамсто
900 дев’ятьсот/деветсто/devetsto/деветсто
1000 тисяча/хилада/hiljada/хiл’яда
2000 двi тисячi/две хиладе/dve hiljade/две хiл’яде
3000 три тисячi /три хиладе/tri hiljade/трi хiл’яде
3330 /трихиладетристотридесет/trihiljadetristotrideset/трiхiл’ядетрiстотрiдесет
8022 /осамхилада двадесетдва/osam hiljada dvadeset dva/осамхiл’яда двадсетдва
55000/педесет пет хилада/pedeset pet hiljada/педесет пет хiл’яда
1 мiльйон/милион/milion/мiлiон
1 мiльярд/милиjарда/milijarda/мiлiарда

ПОРЯДКОВІ ЧИСЛА/РЕДНИ БРОЈЕВИ/REDNI BROJEVI/РЕДНІ БРОЙЄВІ
1.перший/први/prvi/првi
2.другий/други/drugi/другi
3.третiй/треhи/treci/тречi
4.четвертий/четврти/cetvri/четвртi
5.п’ятий/пети/peti/петi
6.шостий/шести/?esti/шестi
7.сьомий/седми/sedmi/седмi
8.восьмий/осми/osmi/осмi
9.дев’ятий/девети/deveti/деветi
10.десятий/десети/deseti/десетi
11.одинадцятий/jеданаести/jedanaesti/еданаестi
12.дванадцятий/дванаести/dvanaesti/дванаестi
13.тринадцятий/тринаести/trinaesti/трiнаестi
14.чотирнадцятий/четрнаести/cetrnaesti/четрнаестi
15.п’ятнадцятий/петнаести/petnaesti/петнаестi
16.шiстнадцятий/шеснаести/?esnaesti/шеснаестi
17.сiмнадцятий/седамнаести/sedamnaesti/седамнаестi
18.вiсiмнадцятий/осамнаести/osamnaesti/осамнаестi
19.дев’ятнадцятий/деветнаести/devetnaesti/деветнаестi
20.двадцятий/двадесети/dvadeseti/двадесетi
30.тридцятий/тридесети/trideseti/трiдесетi
90.дев’яностий/деведесети/devedeseti/деведесетi
100.сотий/стоти/stoti/стотi
1000. тисячний/хиладити/hiljaditi/хiл’ядiтi

МІРИ/МЕРЕ/MERE/MERE
1/3 одна третя/треhина/trecina/тречiна
1/4 одна чверть/четвртина/cetrvrtina/четвртiна
3/4 три чвертi/три четвртине/tri cetvrtine/трi четвртiне
1/5 одна п’ята/jедна петина/ jedna petina/една петiна
1/2 половина/половина/polovina/половiна
пара/пар/par/пар
дюжина/туцет/tucet/туцет
один раз/jеданпут/jedanput/еданпут
двiчi/двапут/dvaput/двапут
цифра/броjка/brojka/бройка

МІСЯЦІ РОКУ/МЕСЕЦИ У ГОДИНИ/MESECI U GODINI/МЕСЕЦІ У ГОДІНІ
сiчень/jануар/januar/януар
лютий/фебруар/februar/фебруар
березень/март/mart/март
квiтень/април/april/апрiл
травень/маj/maj/май
червень/jуни/juni/юнi
липень/jули/juli/юлi
серпень/август/avgust/август
вересень/септембар/septembar/септембар
жовтень/октобар/oktobar/октобар
листопад/новембар/novembar/новембар
грудень/децембар/decembar/децембар
У груднi я поiду до Белграда святкувати Новий рiк.
У децембру hу иhи у Београд на прославу Нове Године.
U decembru cu ici u Beograd na proslavu Nove Godine.
У децембру чу iчi у Београд на прославу Нове Годiне.
У вереснi я iздив до Риму в гостi до своiх друзiв.
У септембру сам ишао у Рим да посетим моjе приjателе.
U septembru sam i?ao u Rim da posetim moje prijatelje.
У септембру сам iшао у Рiм да посетiм мое прiятеле.

ЧОТИРИ ПОРИ РОКУ/ЧЕТИРИ ГОДИШЊА ДОБА/CETIRI GODI?NJA DOBA/ЧЕТІРІ ГОДІШНЯ ДОБА
весна/пролеhе/prolece/пролече
лiто/лето/leto/лето
осiнь/jесен/jesen/есен
зима/зима/zima/зiма
Я насолоджуюся горами цiеi зими.
Ове зиме уживам на планини.
Ove zime uzivam na planini.
Ове зiме ужiвам на планiнi.
Наступноi весни поiду до озера.
Следеhег пролеhа иhи hу на jезеро.
Sledeceg proleca ici cu na jezero.
Следечег пролечя iчi чу на езеро.
Восени проiду в сiльську мiсцевiсть.
На jесен hу иhи на село.
Na jesen cu ici na selo.
На есен чу iчi на село.
Минулого лiта я був на морi.
Прошлог лета сaм био на мору.
Pro?log leta sam bio na moru.
Прошлог лета сам бiо на мору.

ВІТАННЯ/ЧЕСТИТКЕ/ CESTITKE/ЧЕСТІТКЄ
Щасливого Нового року/Среhна Нова Година/Srecna Nova godina/Сречна Нова Годiна
Щасливого Великодня/Среhан Ускрс/Srecan Uskrs/Сречан Ускрс
З Днем народження/Среhан роhендан/Srecan rodendan/Сречан роджендан
З Іменинами/Среhан имендан/Srecan imendan/Сречан имендан
Моi щирi вiтання на отримання диплому з вищоi освiти/Моjе искрене честитке за диплому/Moje iskrene cestitke za diplomu/Мое iскрене честiтке за дiплому.

КОРДОН/ГРАНИЦА/GRANICA/ ГРАНІЦА
Вхiд-Вихiд/Улаз-Излаз/Ulaz-Izlaz/Улаз-Ізлаз
Кордон/Граница/Granica/Гранiца
Паспорт, будь ласка/Пасош, молим/Paso?, molim/Пасош, молiм.
Куди Ви прямуете?/Где путуjете?/Gde putujete?/Где путуете?
Їду до Белграда/Идем у Београд/Idem u Beograd/Ідем у Београд.
Як довго Ви залишитеся?/Колико остаjете?/Koliko ostajete?/Колiко остаете?
Залишуся на п’ять днiв/Остаjем пет дана/Ostajem pet dana/Остаем пет дана.
Маете щось декларувати?/Имате ли нешто за приjавити?/Imate li ne?to za prijaviti?Імате лi нешто за прiявiтi?
Не маю нiчого/Немам ништа/Nemam ni?ta/Немам нiшта.
Термiн дii паспорта закiнчiвся/Оваj пасош jе истекао/Ovaj paso? je istekao/ Овай пасош е iстекао.
Вiдкрийте багажник, будь ласка/Отворите гепек, молим/Otvorite gepek, molim/Отворiте гепек, молiм.
Все в порядку, гарноi поiздки/Све jе у реду, среhан пут/Sve je u redu, srecan put/Све е у реду, сречан пут.
Митниця/Царина/Carina/Царiна
Митна декларацiя/Царинска декларациjа/Carinska deklaracija/Царiнска декларацiя
Обкладаеться митним податком/За царинене/Za carinjenje/За царiн’ен’е
Не обкладаеться митним податком/Ослобоhено царине/Oslobodeno carine/Ослободжено царiне

ПОДОРОЖ МАШИНОЮ/ПУТОВАЊЕ АУТОМ/PUTOVANJE AUTOM/ПУТОВАН’Є АУТОМ
Куди веде ця дорога? /Где води оваj пут?/Gde vodi ovaj put?/Где водi овай пут?
Де можна паркуватися?/Може ли се овде паркирати?/Moze li se ovde parkirati?/Може лi се овде паркiрати?
Ця дорога веде до…?/Оваj пут води у…?/Ovaj put vodi u…?/Овай пут водi у…?
Яка дорога найкоротша до…?/Коjи jе наjкраhи пут за…?/Koji je najkraci put za…?/Коi е найкрачi пут за…?
Перший (другий, третiй) направо-налiво/Прва (друга, треhа) лево-десно/Prva (druga, treca) levo-desno/Прва (друга, треча) лево-десно.
Де знаходиться найближчий гараж?/Где jе наjближа гаража?/Gde je najbliza garaza?/Где е найближа гаража?
Де знаходиться найближча АЗС?/Где jе наjближа бензинска станица?/Gde je najbliza benzinska stanica?/Где е найближа бензiнска станiца?
Повний бак, будь ласка/Пун резервоар, молим/Pun rezervoar, molim/Пун резервоар, молiм.
Маю платити на касi?/Морам платити на каси?/Moram platiti na kasi?/Морам платiтi на касi?
Скiльки часу добиратися до шосе?/Колико jош треба до аутопута?/Koliko jo? treba do autoputa?/Колiко йош треба до аутопута?
Який номер полiцii?/Коjи jе броj полициjе?/Koji je broj policije?/Коi е брой полiцiе?
Порт е далеко звiдси?/Је ли лука далеко одавде?/Je li luka daleko odavde?/Є лi лука далеко одавде?
Яке обмеження швидкостi?/Колика jе дозволена брзина?/Kolika je dozvoljena brzina?/Колiка е дозвол’ена брзiна?

АЕРОПОРТ/АЕРОДРОМ/ AERODROM/ АЕРОДРОМ
Я повинен змiнити свое бронювання/Морам променити резервациjу/Moram promeniti rezervaciju/Морам променiтi резервацiю.
Коли вирушае перший лiтак у…?/Кадa полази први авион за…?/Kada polazi prvi avion za…?/Када полазi првi авiон за…?
Дайте менi мiсце бiля вiкна/Даjте ми место до прозора/Dajte mi mesto do prozora/Дайте мi место до прозора.
Я б хотiв орендувати машину на три днi/Хтео бих изнаjмити ауто на три дана/Hteo bih iznajmiti auto na tri dana/Хтео бiх iзнаймiтi ауто на трi дана.
Де я можу знайти поiзд-таксi, що довезе мене до мiста?/Где могу наhи воз-такси за град?/Gde mogu naci voz-taxi za grad?/Где могу начi воз-таксi за град?
Скiльки часу тривае подорож?/Колико траjе пут?/Koliko traje put?/Колiко трае пут?
Паспорт-посвiдчення особи, будь ласка/Пасош-личну карту, молим/Paso?-licnu kartu, molim/Пасош-лiчну карту, молiм.
Скiльки коштуе квiток в один бiк-обидвi сторони?/Колико кошта карта у jедном правцу-повратна?/Koliko ko?ta karta u jednom pravcu-povratna?/Колiко кошта карта у едном правцу-повратна?
Де отримувати багаж?/Где се подиже пртлаг?/Gde se podize prtljag?/Где се подiже пртл’яг?
Мiй багаж пошкоджено/Моj пртлаг jе оштеhен/Moj prtljag je o?tecen/Мой пртл’яг е оштечен
Де вхiд-вихiд?/Где се налази излаз-улаз?/Gde se nalazi izlaz-ulaz?/Где се налазi iзлаз-улаз?

ПОЇЗД/ВОЗ/VOZ/ВОЗ
Залiзнична станцiя/Железничка станица/Zeleznicka stanica/Железнiчка станiца
Коли вiдправляеться поiзд?/Када полази воз?/Kada polazi voz?/Када полазi воз?
Поiзд запiзнюеться?/Воз касни?/Voz kasni?/Воз каснi?
Це мiсце вiльне?/Је ли слободно ово место?/Je li slobodno ovo mesto?/Є лi слободно ово место?
Де знаходиться вагон-ресторан?/Где се налази вагон ресторан?/Gde se nalazi vagon restoran?/Где се налазi вагон ресторан?
Виходимо на наступнiй зупинцi/Силазимо на следеhоj станици/Silazimo na sledecoj stanici/Сiлазiмо на следечой станiцi.
З якоi платформи вiдправляеться поiзд до…/Са ког перона полази воз за…/Sa kog perona polazi voz za…/Са ког перона полазi воз за …
Я хотiв би застрахувати свiй багаж/Желим осигурати моj пртлаг/Zelim osigurati moj prtljag/Желiм осiгуратi мой пртл’яг.
Скiльки коштуе квiток в один бiк?/Колико кошта карта у jедном правцу за…/ Koliko ko?ta karta u jednom pravcu za…/Колiко кошта карта у едном провцу за…
Поiзд, що йде з…запiзнюеться?/Воз коjи долази из…касни?/Voz koji dolazi iz…kasni?/Воз коi долазi iз…каснi?
Дайте менi квiток в один бiк-обидвi сторони на … у другий клас/Даjте ми повратну карту за…у другоj класи/ Dajte mi povratnu kartu za…u drugoj klasi/ Дайте мi повратну карту за…у другой класi.
Поiзд вiдправляеться з центрального вокзалу?/Воз полази са главне станице?/Voz polazi sa glavne stanice?/Воз полазi са главне станiце?
Поiзд прибувае вчасно?/Воз долази на време?/Voz dolazi na vreme?/Воз долазi на време?
Пiдемо до зали очiкування/Идемо да седнемо у чекаоницу/Idemo da sednemo u cekaonicu/Ідемо да седнемо у чекаонiцу.

АВТОБУС/АУТОБУС/AUTOBUS/АУТОБУС
Автовокзал/Аутобуска станица/ Autobuska stanica/Аутобуска станiца
Де автовокзал?/Где jе аутобуска станица/Gde je autobuska stanica?/Где е аутобуска станiца?
Чи можуть моi дiти подорожувати самi?/Да ли моjа деца могу сама да путуjу?/Da li moja deca mogu sama da putuju?/Да лi мойа деца могу сама да путую?
Скiльки багажу я можу взяти?/Колико пртлага могу понети?/Koliko prtljaga mogu poneti?/Колiко пртл’яга могу понетi?
Скiльки зупинок до центру мiста?/Колико има станица до центра града? Koliko ima stanica do centra grada?/Колiко iма станiца до центра града?
Останнiй-перший поiзд на…у який час вiдправляеться?/У колико полази последни-први аутобус за…/U koliko polazi poslednji-prvi autobus za…?/У колiко полазi последнi-првi аутобус за…?
Чи допускаються домашнi тварини?/Да ли се могу возити животине?/Da li se mogu voziti zivotinje?/Да лi се могу возiтi животiн’е?
Можу вiдкрити вiкно?/Могу ли отворити прозор?/Mogu li otvoriti prozor?/Могу лi отворiтi прозор?
Цей автобус iде до…/Оваj аутобус иде за…/Ovaj autobus ide za…/Овай аутобус iде за…
Чи можна змiнити дату подорожi?/Могу ли променити датум путована?/Mogu li promeniti datum putovanja?/Могу лi променiтi датум путован’я?
Чи можна купити квiток в автобусi?/Могу ли купити карту у аутобусу?/Mogu li kupiti kartu u autobusu?/Могу лi купiтi карту у аутобусу?

ОБМІН ВАЛЮТИ/МЕЊАЧНИЦА/MENJACNICA/МЕН’ЯЧНІЦА
Де знайти обмiн валюти?/Где могу наhи меначницу?/Gde mogu naci menjacnicu?/Где могу начi мен’ячнiцу?
Помiняйте менi 100 евро на динарi/Промените ми 100 евра у динаре/ Promenite mi sto evra u dinare/Променiте мi 100 евра у дiнаре.
Дайте менi монети/Даjте ми ситниш/ Dajte mi sitni?/Дайте мi сiтнiш.
Помiняйте менi динарi на евро/Промените ми динаре у евре/Promenite mi dinare u evre/Променiте мi дiнаре у евре.

ГОТЕЛЬ/ХОТЕЛ/HOTEL/ХОТЕЛ
Я забронював одномiсний-двохмiсний номер на це iм’я…/Резервисао сам jеднокреветну-двокреветну собу на ово име…/Rezervisao sam jednokrevetnu-dvokrevetnu sobu na ovo ime…/Резервiсао сам еднокреветну-двокреветну собу на ово iме…
Я вiзьму цю кiмнату на двi ночi/Узимам ову собу на две ноhи/Uzimam ovu sobu na dve noci/Узiмам ову собу на две ночi.
Менi не подобаеться ця кiмната/Ова соба ми се не свиhа/Ova soba mi se ne svida/Ова соба мi се не свiджа.
Скiльки коштуе тiльки розмiщення-пiвпансiон-повний пансiон?/Колико кошта ноhене-полупансион-пуни пансион?/Koliko ko?ta nocenje-polupansion-puni pansion?/Колiко кошта ночен’е-полупансiон-пунi пансiон?
Де я можу залишити машину?/Где могу оставити ауто?/Gde mogu ostaviti auto?/Где могу оставiтi ауто?
Не могли б ви викликати менi таксi?/Можете ли ми позвати такси?/Mozete li mi pozvati taxi?/Можете лi мi позватi таксi?
О котрiй годинi снiданок-обiд-вечеря?/У колико сати jе доручак-ручак-вечера?/U koliko sati je dorucak-rucak-vecera?/У колiко сатi е доручак-ручак-вечера?
О котрiй годинi я маю залишити цю кiмнату?/У колико сати морам напустити собу?/U koliko sati moram napustiti sobu?/У колiко сатi морам напустiтi собу?
Ця послуга е включеною в цiну?/Услуга jе урачуната у цену?/Usluga je uracunata u cenu?/Услуга е урачуната у цену?
Маете бiльшу кiмнату?/Имате ли веhу собу?/Imate li vecu sobu?/Імате лi вечу собу?
Скiльки коштуе день проживання?/Колико кошта дневни боравак?/Koliko ko?ta dnevni boravak?/Колiко кошта дневнi боравак?
Я виiжджаю завтра вранцi о 9/Одлазим сутра уjутро у девет сати/Odlazim sutra ujutro u devet sati /Одлазiм сутра уйутро у девет сатi.
Розбудiть мене завтра зранку о 6/Пробудите ме сутра уjутро у шест сати/Probudite me sutra ujutro u ?est sati/Пробудiте ме сутра уйутро у шест сати.
Менi потрiбен iнший ручник/Треба ми jош jедан пешкир/Treba mi jo? jedan pe?kir/Треба мi жош едан пешкiр.
Будь ласка, дайте менi мiй ключ/Молим Вас, даjте ми моj клуч/Molim Vas, dajte mi moj kljuc/Молiм Вас, дайте мi мой ключ.
Мiй багаж у машинi/Моj пртлаг jе у ауту/ Moj prtljag je u autu/Мой пртл’яг е у ауту.
Чи можете принести менi снiданок у номер?/Донесите ми доручак у собу/ Donesite mi dorucak u sobu/Донесiте мi доручак у собу.
Пiдготуйте мiй рахунок/Припремите ми рачун/Pripremite mi racun/ Припремiте мi рачун.
Рецепцiя/Рецепциjа/Recepcija/Рецепцiя
Гараж/Гаража/Garaza/Гаража
Консьерж/Портир/Portir/Портiр
Офiцiант/Конобар/Konobar/Конобар
Покоiвка/Собарица/Sobarica/Собарiца
Мiський податок/Боравишна такса/Boravi?na taksa/Боравiшна такса
Низький сезон/Предсезона/Predsezona/Предсезона
Пiк сезону/Главна сезона/Glavna sezona/Главна сезона
Лiтнiй сезон/Летна сезона/Letnja sezona/Летня сезона
Зимовий сезон/Зимска сезона/Zimska sezona/Зiмска сезона
Носiй/Носач/Nosac/Носач

ПРИВАТНЕ ПРИБУВАННЯ В ГОТЕЛІ/ПРИВАТНИ СМЕШТАЈ/PRIVATNI SME?TAJ/ПРІВАТНІ СМЕШТАЙ
Шукаю кiмнату з кухнею/Тражим собу са употребом кухине/Trazim sobu sa upotrebom kuhinje/Тражiм собу са употребом кухiн’е
Я маю намiр залишитися на 10 днiв/Намеравам остати десет дана/ Nameravam ostati deset dana/Намеравам остатi десет дана.
Чи я можу побачити кiмнату?/Могу ли видети собу?/Mogu li videti sobu?/Могу лi вiдетi собу?
Скiльки коштуе кiмната?/Колико кошта соба?/Koliko ko?ta soba?/Колiко кошта соба?
Мiсцевий податок сплачуеться окремо?/Боравишна такса се посебно плаhа?/Boravi?na taksa se posebno placa?/Боравiшна такса се посебно плача?
Скiльки коштуе ця кiмната на мiсяць?/Колико кошта ова соба месечно?/Koliko ko?ta ova soba mesecno?/Колiко кошта ова соба месечно?

Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/sanja-pokrajac/belgradskiy-sharm/) на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.